Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні

Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях  пріоритетного розвитку на строк 30 років і діє у пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку належать у своїх адміністративно-територіальних межах міста Артемівськ, Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров,  Добропілля, Донецьк, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Красний Лиман, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Шахтарськ, а також Амвросіївський, Волноваський,   Костянтинівський, Мар'їнський та Слов'янський райони.

Інвестиційні проекти, що реалізуються на територіях пріоритетного розвитку, є пріоритетними для залучення кредитів, які надаються під державні гарантії іноземними  державами, міжнародними фінансовими організаціями, іноземними банками, іншими фінансово-кредитними установами.

На територіях спеціальних економічних зон і територіях пріоритетного розвитку встановлюються спеціальні митні, податкові режими та інші умови здійснення економічної діяльності.

Органами управління спеціальними економічними зонами і територіями пріоритетного розвитку є:

• Рада з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області;
• органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації;
• органи господарського розвитку спеціальних економічних зон.

У спеціальних економічних зонах “Азов” та “Донецьк” запроваджується режим спеціальної митної зони.

На території спеціальної економічної зони "Донецьк" розміщуються підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для  експорту та поставок їх на внутрішній ринок.

На території спеціальної економічної зони "Азов" розміщуються підприємства,  які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання,  дороблення, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та   експедиторських   послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою  виробництва товарів для експорту та частково на внутрішній ринок.

На територіях спеціальних економічних зон можуть розміщуватися об'єкти  виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісні будівлі, готелі, жилі будинки тощо.

У спеціальних економічних зонах встановлюється спеціальний пільговий режим оподаткування:

а) прибуток платників податку на прибуток на території спеціальної економічної зони  оподатковується за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування;

б) доходи, отримані нерезидентами з джерелом походження з території спеціальної економічної зони, від провадження господарської діяльності оподатковуються у розмірі  2/3 ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

в) не справляються збори до Державного інноваційного фонду та до Фонду для  здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

г) валютне регулювання на територіях спеціальних економічних зон здійснюється відповідно до законодавства України з урахуванням норм, визначених цим Законом.

Надходження в іноземній валюті від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), вироблених або наданих у спеціальній економічній зоні, звільняються від обов'язкового продажу.

д) до валового доходу підприємства, розташованого у спеціальній економічній зоні, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді:

• коштів;
• матеріальних цінностей;
• нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території  України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або   повне відчуження інвестиції, передбаченої цим пунктом, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів  підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у  пріоритетних видах економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом.

Відповідно до цього режиму:

а) звільняються на період реалізації інвестиційного проекту, але не більше ніж на п'ять років, від обкладення ввізним митом сировина, матеріали, предмети, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) і податком на додану вартість - устаткування та обладнання під час їх ввезення в Україну;

б) звільняється на три роки від оподаткування прибуток, одержаний від реалізації інвестиційних проектів, схвалених Радою, на новостворених підприємствах, діючих підприємствах, їх філіях та інших структурних підрозділах - платниках податку, на яких відбувалася реструктуризація, реконструкція, модернізація, перепрофілювання, в частині, одержаній від освоєння інвестицій, на підставі документів окремого (бухгалтерського,  податкового) обліку, якщо інвестиції в них еквівалентні не менш як 1 млн. дол. США.

Порядок обчислення прибутку, одержаного від здійснення інвестицій на діючих  підприємствах, встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Прибуток таких підприємств, одержаний з четвертого по шостий рік,  оподатковується за ставкою в розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування.

Дивіденди, що сплачуються інвестору суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує інвестиційний проект, оподатковуються за ставкою 10 відсотків.

Доходи нерезидентів України, отримані від реалізації інвестиційних проектів,   схвалених Радою, на територіях пріоритетного розвитку, оподатковуються у розмірі 2/3  ставок оподаткування, визначених статтею 13 Закону України "Про оподаткування  прибутку підприємств". Ця норма не поширюється на доходи від здійснення інвестицій у  цінні папери, випущені за рішенням уповноваженого державного органу чи органу місцевого самоврядування, та доходи, визначені пунктом 13.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зазначені пільги застосовуються з моменту отримання першого прибутку:

в) звільняються від сплати збору до Державного  інноваційного фонду та сплачують 50 відсотків встановленої норми збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації  наслідків  Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення на період до 2009 року новостворені або діючі підприємства, на яких відбулася реструктуризація, реконструкція, модернізація, перепрофілювання, в яких  чисельність працівників,  вивільнених з гірничодобувних та інших підприємств, що закриваються, становить у  звітному (податковому) періоді не менше 50 відсотків середньоспискової чисельності працюючих;

г) до валового доходу підприємства, розташованого на території пріоритетного розвитку, з метою оподаткування не включається одержана згідно з інвестиційним проектом сума інвестиції у вигляді:

• коштів;
• матеріальних цінностей;
• нематеріальних активів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена  згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо.

У разі, якщо протягом звітного (податкового) періоду відбувається часткове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який  отримав  інвестицію, зобов'язаний сплатити податок з прибутку, одержаного в такому звітному (податковому) періоді.

Порядок створення, ліквідації та особливості механізму функціонування спеціальної економічної зони “Яворів” визначається Законом України “Про спеціальну економічну зону “Яворів” від 15 січня 1999 р. № 402-14²¹.

Спеціальна економічна зона "Яворів" (далі - СЕЗ "Яворів") створюється на   період до 1 січня 2020 року в адміністративно-територіальних межах Яворівського    району Львівської області, за винятком територій військового полігону та військових частин.

СЕЗ "Яворів" поєднує в собі функції комплексної виробничої зони, вільної митної зони та технологічного парку.

СЕЗ "Яворів" створюється з метою залучення інвестицій для:

• створення нових робочих місць та забезпечення працевлаштування     працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільняються у зв'язку із скороченням виробництва, перепрофілювання вільних  виробничих потужностей, вирішення екологічних проблем у Яворівському районі шляхом  створення умов для відновлення земель, порушених техногенним впливом гірничо-хімічного виробництва, активізації підприємницької діяльності, збільшення обсягів виробництва товарів (робіт, послуг), поставок на внутрішній та зовнішній ринки високоякісної конкурентоспроможної продукції (послуг), а також впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання та розвитку інфраструктури спеціальної економічної зони;
• розвитку експедиційно-складської, транспортно-сервісної та виробничої сфер на території автопорту "Краковець".

Органами управління СЕЗ "Яворів" є Яворівська районна рада та Яворівська районна державна адміністрація.

Для облаштування території СЕЗ "Яворів", будівництва об'єктів виробничої і  невиробничої інфраструктури та залучення інвестицій створюється орган господарського  розвитку і управління СЕЗ "Яворів".

Суб'єктами СЕЗ "Яворів" є суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані та реалізують на території СЕЗ "Яворів" інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тисяч доларів  США (крім проектів технологічного парку), затверджені Яворівською районною  державною адміністрацією та зареєстровані органом господарського розвитку і  управління СЕЗ "Яворів" як суб'єкти СЕЗ "Яворів".

На території СЕЗ "Яворів" у районі пункту пропуску через державний кордон   України "Краковець" створюється автопорт "Краковець".

Автопорт "Краковець" розміщується на території Краковецької селищної ради загальною площею 74,5 гектара. Територія автопорту "Краковець" обмежена з заходу ділянкою державного кордону України довжиною 1500 метрів, з півдня - ділянкою  автомобільної дороги Краковець - Львів довжиною 1500 метрів, з півночі і сходу - адміністративно-територіальними межами селища міського типу Краковець.

На території автопорту "Краковець" запроваджується спеціальний митний режим.

Відповідно до цього спеціального митного режиму на території автопорту   "Краковець" встановлюється такий порядок ввезення (вивезення) товарів та інших предметів:

а) у разі ввезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з-за меж митної  території України на територію автопорту "Краковець" для використання в межах території автопорту ввізне мито та податок на додану вартість не справляються;

б) у разі ввезення на митну територію України з території автопорту "Краковець" товарів та інших предметів, що попередньо були ввезені з-за меж митної території України на  територію автопорту "Краковець", податки сплачуються в порядку, встановленому законодавством України для оподаткування товарів, що імпортуються;

в) у разі вивезення з території автопорту "Краковець" за межі митної території України товарів та інших предметів, вироблених, у тому числі повністю, або достатньо перероблених чи оброблених на території автопорту "Краковець", вивізне мито та акцизний збір не справляються, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

г) у разі вивезення з території автопорту "Краковець" за межі митної території України товарів та інших предметів, попередньо ввезених з-за меж митної території України на територію автопорту "Краковець", вивізне мито, податок на додану вартість і акцизний збір не справляються;

д) у разі вивезення товарів та інших предметів (крім підакцизних товарів) з митної  території України на територію автопорту "Краковець" вивізне мито не справляється, а податок на додану вартість справляється за нульовою ставкою;

е) у разі ввезення товарів та інших предметів на територію автопорту "Краковець" з метою транзиту через територію автопорту митні збори справляються відповідно до законодавства України;

є) в інших випадках оподаткування здійснюється відповідно до законодавства України.