Гендерні аспекти комунікації

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Декабря 2013 в 22:00, доклад

Описание работы

Однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенні з параметрами мови. Гендерний статус учасників спілкування впливає не лише на стратегію і тактику мовленнєвого спілкування, а й на його тональність, стиль, характер.

Гендерні пошуки у лінгвістиці зводяться до таких підходів:
- маніфестація гендеру в стилі спілкування;
- виявлення особливостей мовлення чоловіків та жінок - мовні гендерні стереотипи;
- вираження гендеру на різних мовних рівнях: морфологічному, лексичному та текстуальному;

Файлы: 1 файл

Гендерні аспекти комунікації.docx

— 20.93 Кб (Скачать файл)

Гендерні аспекти комунікації.

Однією з найважливіших проблем  сучасної лінгвістики є дослідження  комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенні з  параметрами мови. Гендерний статус учасників спілкування впливає  не лише на стратегію і тактику  мовленнєвого спілкування, а й на його тональність, стиль, характер.

 

Гендерні пошуки у лінгвістиці  зводяться до таких підходів:

- маніфестація гендеру в стилі спілкування;

- виявлення особливостей мовлення  чоловіків та жінок - мовні  гендерні стереотипи;

- вираження гендеру на різних мовних рівнях: морфологічному, лексичному та текстуальному;

- Гендер і традиції мовленнєвого етикету.

 

Як стверджують психологи, лінгвісти, стиль спілкування жінок і  чоловіків найяскравіше репрезентується  в діловій та професійній сфері. Чоловічий стиль спілкування  зорієнтований на систему домінування: чоловікам притаманна завищена самооцінка, самовпевненість, зосередженість на завданні, схильність до стереотипів у спілкуванні. Такий стиль називають авторитарним. Для чоловіків найважливішою  є інформація, результат, факти, цифри, для них тільки одна відповідь  правильна (переважно це - власна думка).

Жінки репрезентують демократичний  стиль спілкування: колегіальне  прийняття рішень, заохочення активності учасників комунікативного процесу, що сприяє зростання ініціативності співрозмовників, кількості нестандартних  творчих рішень.

Для чоловіків характерним є  виокремлення свого "Я", а для жінок - актуалізація "Ми" в налагодженні професійних ділових контактів.

Типовою рисою жіночої вербальної поведінки є прагнення створити доброзичливу атмосферу спілкування, уникати засобів, що можуть образити співрозмовника, демонструвати загальну позитивну налаштованість. Щодо чоловічої вербальної поведінки, то вона демонструє загальний негативний настрій комуніканта, зосередження на своїх власних проблемах, небажання враховувати інтереси співрозмовників.

Однією з проблем дослідження  особливостей вияву людського чинника  в мові є встановлення лексико-стилістичних засобів і способів їх транслювання залежно від статі комунікантів. У цьому сенсі слід наголосити на вживанні лексичних одиниць із семантичною функцією кваліфікації ступеня вияву ознаки. Для зображення вербальної поведінки жінок типовим є підсилення ступеня вияву певної ознаки шляхом таких інтенсифікаторів: дуже, надто, надзвичайно, вельми, сильно, страх (як), здорово, не на жарт, ой! ох! аж он як, тощо.

Отже, жінки схильні перебільшувати вияв ознаки, а чоловіки - вживати  вульгаризми, грубі й лайливі  слова для висловлення сильно негативних емоцій. Жінки частіше вживають слова зі значенням невпевненості (мабуть, напевне, певно, очевидно, либонь), а чоловіки демонструють свою незаперечну переконаність (я глибоко переконаний, ясна (звісна) річ, що й казати, зрозуміло). Бажання чоловіків показати у спілкуванні з жінками високий рівень ерудиції спонукає їх до вживання професійної лексики.

Гендерні особливості спілкування  виразно виявляються в етикетному спілкуванні. Під час розмови  жінки зазвичай відверто дивляться  у вічі співрозмовника, чоловіки ж  частіше уникають прямого погляду. Жінки здебільшого починають  і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і керують перебігом  її.42 Жінки частіше ніж чоловіки просять вибачення, докладно щось пояснюють.

У етикетних ситуаціях знайомства чи прощання домінує чоловіче мовлення, що виявляється у компліментах та цілуванні руки жінки.

Запропоновані висновки про гендерні аспекти спілкування не претендують  на вичерпність, універсальність, але  заслуговують на увагу для подальших  серйозних студій цієї проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Антиетикет у  спілкуванні.

Ненормативна лексика  загалом і брудна лайка зокрема  має чіткі культурні особливості  для кожного народу що їх використовує. Для німців і французів найбільшою образою є звинувачення в неохайності, нечистоплотності, бо особливо високо в цих культурах цінується тілесна чистота, чепуристість. Наприклад у лайці цих народів провідне місце займають вирази, пов'язані з відправою природних потреб. В ненормативній лексиці американців, англійців і росіян провідне місце займають слова сексуальної тематики і пов'язані зі статевими органами (т. зв. сексоцентрична, або відгенітальна лексика). Дещо відмінна лайка серед народів Східної Азії. Японці, наприклад, традиційно не вживають огидних слів в лайці оскільки ефект образи в японській мові будується шляхом спеціального образливого побудування речень та фраз, які порушують звичайний протокол ввічливості. В арабських країнах богохульство ще й досі вважається однією з найсильніших образ разом з позастатевими стосунками, гомосексуалізмом та іншими. В деяких арабських країнах навіть згадка жінки, дружини є неввічливим — образою може навіть бути запитання про здоров'я жінки.[2][5]

У цьому контексті українські лайки як правило пов'язані здебільшого  з відправою природніх функцій організму та продуктами дефекації (т. зв. копроректальна лексика). Центральним і найуживанішим є слово «срака», яке історично вживалося і вживається в безлічі контекстів, починаючи від декількох варіантів посилання опонента «в сраку» до фізичного пред'явлення дупи, як останнього аргументу в горезвісних сільських сварках. Це слово продовжує цілий синонімічний ряд такого типу:

  • гімно,
  • гімно собаче,
  • гімнюк (гімнючка),
  • засранець (засранка),
  • серун (серуха),
  • дристун,
  • бздюха, бздюх

Однак українські лайки, хоч  і багаті на велику кількість огидних  слів, ними далеко не обмежуються. Частим, і часом не менш принизливим але  дуже колоритним є використання різного  роду прокльонів, які як правило супроводжуються словом «А щоб ти» та «бодай» (Боже дай):

  • А щоби нижче пояса зціпило за пупа…
  • А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…
  • А щоб тобі чорне було…
  • А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…
  • А щоб твоєю мордою просо молотили…
  • А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…
  • А щоби твоя срака по шву розійшлася…
  • А щоб ти щастя не знав…
  • А щоб ти лу́снув…
  • А бодай те кров нагла залляла…
  • А щоб тобі заці́пило…
  • А бодай тобі повилазило…
  • А бодай тобі закла́ло…
  • А щоб ти не діжда́в…
  • А най тебе качка копне!
  • А щоб ти гімна наївся!
  • А щоб ти всра́вся, як маленький був…
  • А щоб вам пусто було́…
  • А щоб тебе підняло і ге́пнуло (вертіло)…
  • А щоб тебе грім побив…
  • А щоб тебе злидні обсіли…
  • А щоб йому голова облізла…
  • А бодай тебе чорти вхопили…
  • А щоб ти падло дристало та й дристало…
  • А шоб тобі булька з носа вискочила…
  • А щоб тебе муха вбрикнула…
  • А шоб тебе колька сколола…
  • А щоб тобі курка на ногу наступила…
  • А щоб тобі рачки лазити…
  • А щоб ви згинули…
  • А бодай ти скис!
  • А щоб ти сказився!…
  • А щоб тобі черево лусло!
  • А щоб ти здох!
  • А бодай ти смоли в пеклі напився!
  • А бодай в тебе в роті пір’я поросло…
  • А щоб тобі рука відсохла!
  • А щоб тебе смерть у могилу забрала!
  • А щоб тобі світа білого не бачити…
  • А щоб тобі крові свого батька напитися…
  • А щоб тобі хуй відпав, та яйця спухли!
  • А щоб ти до ранку не дочекав…
  • Аби тобі усе клином було!
  • А щоб тебе чорти в пеклі смажили…
  • А бодай тобі у горлі кістка стала!
  • А щоб тобі чорт кумом став…[6]


Информация о работе Гендерні аспекти комунікації