Теоретичні концепції, визначення міжнародних розрахунків

Схема обігу  переказного векселя виглядає так (рис. 19): фірма X постачає товар фірмі Y, а та, у свою чергу, свій товар - фірмі Z. До здійснення розрахунків  фірма Y виявляється одночасно і  дебітором (перед X), і кредитором (перед Z). Фірма Y може пустити в обіг переказний вексель, де пропонує фірмі Z у певний термін і в певному місці виплатити  певну суму X. Фірма Y відсилає тратту фірмі Z для акцепту і акцептовану  тратту (вексель) передає фірмі X. Фірма X, реалізуючи вексель, отримує платіж. Ланцюжок передач векселя може бути довшим і виявитися замкнутим.

Вексель може виписуватись у будь-якій валюті. Але, як правило, він виписується  у валюті країни, в якій має здійснюватись  платіж. Вексель може бути виданий  і в валюті іншої країни з оплатою  в валюті країни платежу.

Застосування  векселів у зовнішньоторговельних  розрахунках підприємств може обмежуватися валютним законодавством. 

Для здійснення міжнародних розрахунків із своїми закордонними партнерами резидент має  право:

- здійснити  переказ зі свого валютного  рахунку, відкритого в банку;

- купити  валютні кошти на міжбанківському  валютному ринку;

- отримати  в банку кредит в іноземній  валюті для виконання зобов'язань  за імпортним контрактом.

Валютний  ринок - це система економічних і  організаційних відносин, пов'язаних з  операціями купівлі-продажу іноземних  валют і платіжних документів в іноземних валютах.

Операції  на міжбанківському валютному ринку  можуть здійснювати тільки суб'єкти даного ринку, до яких належать:

- НБУ  або центральний банк;

- уповноважені  банки (комерційні банки, які  отримали ліцензію на право  здійснювати операції з валютними  цінностями);

- уповноважені  фінансово-кредитні установи (які  отримали ліцензію на право  здійснювати операції з валютними  цінностями).

Банки відіграють центральну роль на зовнішніх валютних ринках, оскільки вони продають і купують  іноземну валюту, що, безумовно, є суттєвим елементом у міжнародних торговельних угодах.

Згідно  з правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку  України юридичні особи-резиденти  мають можливість купувати іноземну валюту для забезпечення своїх зобов'язань  перед нерезидентом з оплати продукції (робіт, послуг) і інших майнових прав. Функції валютного контролю банку при купівлі підприємством  іноземної валюти на міжбанківському  валютному ринку України полягають  в отриманні від клієнтів необхідних документів для купівлі валюти:

- договір  (контракт);

- вантажні  митні декларації;

- товаросупровідні документи;

- акт  виконаних робіт;

- специфікації;

- інвойси  та інші документи, які стосуються  даного договору.

Після перевірки  пакету документів, купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку  України і зарахування іноземної  валюти на рахунок клієнта банк ставить  відмітку: "валюта куплена" (сума, валюта, дата). Дана відмітка проставляється банком на оригіналі контракту, на оригіналах вантажних митних декларацій клієнта. У випадку купівлі за дорученням клієнта іноземної валюти на міжбанківському  валютному ринку України коштів під імпортний контракт, банк контролює  списання валютних коштів з рахунків клієнта протягом 5 банківських Днів з моменту їх зарахування на нього. Якщо клієнт не переказує куплені  на УМВР кошти протягом 5 днів за кордон або представляє письмову відмову  від куплених валютних коштів, банк продає кошти на міжбанківському  валютному ринку України.

Перелік використаної літератури:

1. Акофф Р. Планирование будущих корпораций. - М., 2005.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. - М., 2009.
3. Bowman С. The Essence of Strategic Management. - N.-Y., 1990.
4. Гусев Ю.В. Стратегия развития предприятий. - СПб., 2010.
5. Грейсон Дж. (мл.), О'Дел К.Л. Американский менеджмент на пороге XXI столетия. - М., 1991.
6. Зовнішня торгівля. - 2011.
7. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственное управление. - М., 1982.
8. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М., 1990.
9. Кредисов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб. пособие / Под общ. ред. А.И. Креди-сова. - К., 2002.
10. Лобанова Е. Стратегическое планирование и прогнозирование на предприятии // Российский экономический журнал. - 2013. - № 3.
11. ЛюкшиновА.Н. Стратегический менеджмент: Учеб. пособие для вузов. - М., 2000.