Субъекты внешнеэкономической деятельности

1.Субєкти зовнішньоекономічної  діяльності

 

 Учасниками зовнішньоекономічної  діяльності є різні категорії  осіб, які за їх рольовими функціями  та повноваженнями можна поділити  на такі групи:

- суб'єкти зовнішньоекономічної  діяльності (особи, котрі безпосередньо  здійснюють зовнішньоекономічну  діяльність);

- особи, що забезпечують функції (в комплексі чи окремо визначені) щодо управління ЗЕД;

- споживачі в широкому  розумінні (громадяни, суб'єкти  господарювання, негосподарські організації);

- посередники (особи,  які надають суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності послуги організаційного, консультаційного та іншого характеру щодо сприяння в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності).

  Спеціальне законодавство  про зовнішньоекономічну діяльность приділяє особливу увагу першим двом категоріям учасників зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням їх визначальної ролі в організації та здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність», суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни  України,  іноземні громадяни  та особи без громадянства, які  мають цивільну правоздатність  і дієздатність згідно із законами  України і постійно проживають  на території України;

- юридичні особи - зареєстровані  як такі в Україні і які  мають постійне місцезнаходження  на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх  видів, включаючи акціонерні та  інші види господарських товариств,  асоціації, спілки, концерни, консорціуми,  торговельні доми, посередницькі  та консультаційні фірми, кооперативи,  кредитно-фінансові установи, міжнародні  об'єднання, організації та ін.), в тому  числі, юридичні особи,  майно (та/або) капітал яких  є повністю у власності іноземних  суб'єктів господарської діяльності;

- об'єднання фізичних, юридичних,  фізичних і юридичних осіб, які  не є юридичними особами згідно  із законами України, але які  мають постійне місцезнаходження  на території України і яким  цивільно-правовими законами України  не заборонено здійснювати господарську  діяльність;

- структурні одиниці іноземних  суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами  згідно із законами України  (філії, відділення тощо), але мають  постійне місцезнаходження на  території України;

- спільні підприємства  за участю суб'єктів господарської  діяльності України та іноземних  суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні  і які мають постійне місцезнаходження  на території України;

- інші суб'єкти господарської  діяльності, передбачені законами  України.

Суб'єкти ЗЕД мають права  та обов'язки (загальні та спеціальні), що є обов'язковими елементами їх правового  статусу. До загальних прав входять  права та обов'язки, властиві усім суб'єктам  господарювання. До спеціальних - належать права та обов'язки, якими наділяються  суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в процесі її здійснення.

Спеціальними правами  суб'єктів ЗЕД є:

  - здійснювати будь-які  види зовнішньоекономічної діяльності  та зовнішньоекономічні операції, щодо яких закон не містить  заборон чи обмежень;

   - відкривати будь-які  не заборонені законом валютні  рахунки в банківських установах,  розташованих на територіях інших  держав;

   - одержувати в  іноземних фінансових установах  на договірній основі валютні  кредити на умовах, що не суперечать  законодавству України;

   - обирати контрагентів  та укладати з ними зовнішньоекономічні  договори (контракти);

   - обирати за домовленістю  із контрагентом за зовнішньоекономічним  договором(контрактом) національну  належність законодавства, що  буде застосовуватись при розгляді  таких спорів;

   - користуватися державним  захистом своїх прав та законних  інтересів у разі їх порушення  за межами України, шляхом звернення  до дипломатичних та консульських  установ, державних торговельних  представництв, а також в інший  спосіб, визначений законом.

До спеціальних обов'язків  суб'єктів ЗЕД належать:

   - дотримання вимог  законодавства про ЗЕД, в тому  числі:

   - здійснення у  передбачених актами законодавства  випадках ліцензування та квотування  імпортно-експортних операцій, а  також виконання умов їх надання;

   - дотримання вимог  щодо змісту, форми та державної  реєстрації зовнішньоекономічних  договорів (контрактів);

   - у разі запровадження  в установленому порядку режиму  обов'язкового розподілу валютної  виручки від проведення зовнішньоекономічних  операцій між суб'єктами ЗЕД  та уповноваженими державними валютними фондами здійснювати відповідні відрахування іноземної валюти з дотриманням передбачених для цього процедур;

   - вести бухгалтерський  та оперативний облік зовнішньоекономічних  операцій, а також статистичну  звітність, яку повинні надсилати  органам Державної статистики  України;

   - імпортувати в  Україну лише ті товари, які  за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними  та екологічними характеристиками  не порушують мінімальних умов  відповідних стандартів та вимог,  що діють на території України  (у разі відсутності національних  стандартів та вимог України  на певний товар - застосовувати  відповідні міжнародні стандарти  та вимоги або іноземні стандарти  та вимоги, що діють у провідних  країнах-експортерах зазначених  товарів);

   - утримуватися від  порушень встановлених законом  заборон, обмежень щодо субсидованого  імпорту, демпінгового імпорту,  реекспорту;

   - інформувати Національний  Банк України про відкриття  валютних рахунків за межами  України та надавати відомості  про використання своїх валютних  рахунків податковим органам  у встановленому порядку.

Держава гарантує однаковий  захист усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втручання державних  органів у зовнішньоекономічну  діяльність її суб’єктів у випадках, не передбачених законом, у тому числі  й через видання підзаконних  актів, які створюють для її здійснення умови гірші від установлених, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкцію  у вигляді тимчасового зупинення  права здійснення такої діяльності в разі порушення чинних законів  України, що стосуються цієї діяльності, згідно зі ст. 37  Закону України «Про ЗЕД». Санкції, зазначені в цій  статті, застосовуються Міністерством  економіки та з питань європейської інтеграції України  за рішенням судових  органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з  питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають  за її межами, та Національного банку  України.

На території України  згідно з цим Законом запроваджуються  такі правові режими для іноземних  суб’єктів господарської діяльності:

1)національний режим,  який означає, що іноземні суб’єкти  господарської діяльності мають  обсяг прав та обов’язків не  менший ніж суб’єкти господарської  діяльності України. Національний  режим застосовується щодо всіх  видів господарської діяльності  іноземних суб’єктів цієї діяльності, пов’язаної з їх інвестиціями  на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб’єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

2)режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб’єкти  господарської діяльності мають  обсяг прав, преференцій та пільг  щодо мит, податків та зборів, якими користується та (або) буде  користуватися іноземний суб’єкт  господарської діяльності будь-якої  іншої держави, якій надано  згаданий режим, за винятком  випадків, коли зазначені мита, податки,  збори та пільги по них встановлюються  в межах спеціального режиму, визначеного нижче.

3)режим найбільшого сприяння  надається на основі взаємної  угоди суб’єктам господарської  діяльності інших держав згідно  з відповідними договорами України  та застосовується у сфері  зовнішньої торгівлі;

4)спеціальний режим, який  застосовується до територій  спеціальних економічних зон  згідно із ст. 24 цього Закону, а  також до територій митних  союзів, до яких входить Україна,  і в разі встановлення будь-якого  спеціального режиму згідно з  міжнародними договорами за участю  України відповідно до ст. 25 цього  Закону.