Шпаргалки по "Международной экономике"

В У цю схему успішно втілюють у життя амер, нім, британські, південнокорейські  світові конгломерати.  У поки що є лише спостерігачем загальносвітового процесу інтеграції та глобалізації ТНК.

63.Поняття нац. системи сприяння  МЕД.

Входять наступні поняття:

Режим найбільшого сприяння(РНБ) –надання державами, що домовляються один одному прав, переваг і пільг  у торгівлі між ними, яким має право корист-ся б.-я. третя держава. РНБ є важливим принципом ГАТТ в торгівлі товара-

ми з 1947 р. Зі створенням в 1995 р. ВТО такий режим  розповсюджується також на сферу  послуг.На практиці з цього режиму є винятки на користь країн, що розвиваються.

Преференційний режим (ПР) – в світовій практиці надається  товарам з країн, що роз-ся, згідно рішень ЮНКТАД і ГАТТ. До деяких категорій  товарів ПР не застос-ся, незалежно  від країни походження.

Режим вільного руху товарів  – умови вільного,без стягнення  мита та інших зборів руху товарів з третіх країн між країнами-учасницями митного союзу, після сплати митних зборів при перетині кордону митного союзу.

Нац.режим- передбачає рівність прав резидентів і нерез-тів, рівне ставлення до іноз. і нац. товарів і послуг. Вітчизняні і імпортовані товари повинні обкладатися внутр. податками і зборами за єдиними ставками. Всі закони, правила і вимоги, що стосуються купівлі, продажу,перевезення, розподілу чи використ-я товарів повинні бути для них абсолютно однаковими.

 

 

 

 

 

64. Торгові палати як суб’єкти  сприяння зовнішньоекономічній  діяльності; торгово-промислові палати  в Україні.

Торгова палата – суспільна організація, що сприяє розвитку економічних, особливо зовнішньоторгівельних, відносин між різними країнами. Окрім національних промислових палат існують також змішані, які об’єднують ділові кола 2 країн. В 1920 році заснована Міжн торгова палата (в Парижі). Торг-пром  палата  є  недержавною   неприбутковою самоврядною  організацією,  яка  об'єднує  юридичних  осіб,    які створені і діють відповідно до законодавства Укр,  та громадян Укр, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торг-пром  палата  може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі,  в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Торг-пром палати  створюються  з  метою  сприяння розвиткові  нар/господарства та нац економіки,  її інтеграції у світову  господарську  систему,  формуванню  сучасних промислової,  фін  і торговельної інфраструктур,  створенню сприятливих  умов  для  підприємницької діяльності, всебічному розвиткові  усіх  видів підприємництва,не заборонених зак-ом  Укр,  науково-технічних і торговельних зв'язків між укр підприємцями та підприємцями зарубіжних кр. Втручання   держорганів  та  їх  посадових  осіб  у діяльність торгово-промислових палат,  так  само  як  і  втручання торгово-промислових палат  у  діяльність  держорганів та їх посадових осіб не допускається. Торг-пром палати   створюються   за принципом добровільного  об'єднання засновників.Принцип добровільного об'єднання підприємців у торг-пром палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу. Торг-пром палата Укр здійснює свою д-сть відповідно до  З-ну “Про торг-пром палати в Укр”.

65. Недержавні інститути регулювання  відкритої економіки: типізація та українська специфіка.

Міжнародні неурядові економічні організації можна поділити на такі групи:

Загальноекономічні – Європейське  товариство для вивчення громадської  думки і ринкової кон'юнктури; Міжнародна торговельна палата; Спілка міжнародних  ярмарків; Міжнародний центр з оптової торгівлі;

Галузеві – Міжнародна конференція  виробників електроенергії, Європейський комітет з виробництва текстильного обладнання, Міжнародний центр з  хімічних добрив, Європейський меблевий союз, Міжнародна асоціація з  виробництва молочних продуктів, Всесвітня асоціація туристських агентств тощо;

Кооперативні – Міжнародний  кооперативний альянс, Карибська  кооперативна конфедерація, Скандинавське  кооперативне оптове товариство тощо;

Громадські організації, які вивчають економічні та соц-ні питання – Міжнародна асоціація економічних наук, Міжнар статистичний інститут, Міжнар-на рада з вивчення проблем народонаселення, Міжнародний комітет з наукової організації праці в с/г.

До недержавних економ інститутів також відносять Римський та Дакарський клуби. Римський клуб – об'єднання вчених, громадських діячів і представників ділових кіл світу, які займ-ся вивченням глобальних проблем. Дія-ть клубу зд-ся в основному черех орг-цію досліджень з питань валютн проблем, нового міжнар екон-го порядку, природн-х рес-в, екології.  Дакарський клуб займ вивченням питань вирішення міжнар екон-х проблем.

66.Дослідницькі та консультац  фірми, ін форм.агентства як  суб’єкти сприя-ня ЗЕД

дослідниц та консулат фірми – здійсн комерц дослідженя з питань організ ації управ-ня вир-вом та маркетинг дослідження на замовлення приват під-в. В США більше декількох 100 цих фірм.  Ці фірми іноді представл крупніі наук-дослідні центри. Послуги : консультац з вивчен та прогноз ринків, застосув різних видів збуту, провед рекламн кампаній, інформац про мотивацію споживчого попиту, ін форм про фірми, що внедряют нову прод-цію. *інформ агентства– (переважно телеграфні) інформ про ціни основн товарів, біржові котировки, інфо про товарні запаси. Ці дані публікують в ЗМІ. видавничі фірми -  випускають реклам.журнали про вітчизняні фірми, їх розсилають за кордон, вони дають консультац.допомогу. особлива група комерц видавництв – телеграфн.коди – це збірники умовних знаків, що замінюють комерц терміни – це знижує телеграфні витрати фірм в м/е торгівлі. *зовн-торговел клуби –обєднан директорів експортних відділів компаній, осн ціль – обмін ін форм та досвідом між їх членами. Взаємний обмін Інформ  не виходить за межі клубу.

67.Ризикі в  міжнародній торгівлі.Стах  екон ризиків при вик м/н контр. Сист страх в У.

Здійснення міжнародної  торгівлі пов’язано з певними  ризиками як для експортера, так  і для імпортера. Ризики, тобто  небезпека потерпіти збитки, можуть залежати як від самого контрагента  по контракту, так і від політичної та економічної ситуації в країні, або в “третіх країнах”.Ризики у зовнішньоекономічних операціях можуть бути різних видів, при чому в кожному окремому випадку можуть виникати такі:

Фінансовий ризик включає чимало різних видів ризику. Усі вони випливають з ризику, пов’язаного з діяльністю учасників платежів, який завжди притаманний фінансовим трансакціям через певну невизначеність щодо остаточного виконання фінансових зобов’язань. Кредитний ризик — ризик того, що учасник операції, який має виплатити кошти, виявиться не в змозі виконати розрахунок за своїми зобов’язаннями у визначений термін унаслідок своєї повної чи часткової неплатоспроможності. Ризик ліквідності виникає внаслідок небезпеки того, що імпортер, який має виплатити кошти, може зіткнутися з труднощами при покритті своєї від’ємної позиції і не виконати повністю свої зобов’язання у визначений термін. Ризики як кредитного, так і ліквідного характеру, можуть виникати і через запізнення розрахунків, їх несинхронність або невиконання зобов’язань емітентом розрахункових коштів.

Ризик за розрахунками — ризик того, що процес розрахунків буде неможливо здійснити зовсім або у визначений термін. Цей ризик виникає, коли угода анулюється або одна із сторін не виконує взяті на себе зобов’язання. Інша сторона несе при цьому збитки, якщо умови, за якими вона могла укласти на ринку нову угоду, змінюються за час, що минув, у гірший для неї бік.

Системний ризик можна розглядати як посилення всіх інших ризиків до такого ступеня, що під загрозою колапсу опиняється вся платіжна система. Системний ризик може виникнути як з фінансових причин, так і внаслідок збоїв у енергопостачанні, мережах зв’язку або відмов обладнання чи недоліків програмного забезпечення.

До правових ризиків належать: недосконала правова база, підробка фінансових документів, крадіжка, шахрайство та помилки. Чіткі та легкозрозумілі правові основи трансакцій, що обробляються платіжною системою, та її власних операцій мають дуже важливе значення.

Операційні ризики виникають через можливість порушень у системах обробки даних, оскільки діяльність централізованих платіжних систем все більше залежить від захищеності, безпеки та безперебійності функціонування систем обробки та передачі даних

Ризик зміни курсу  й валютний ризик — це ризик зміни ціни товару в результаті зміни курсу валют країн-партнерів. Особливе значення має в період сильних коливань валютних курсів. Він стосується лише того партнера, який повинен отримати або оплатити еквівалент товару в іноземній валюті.

Страхування економічних ризиків при виконанні міжнародних контрактів.

Будь-яка зовнішньоторгова операція має на меті еквівалентний обмін  товару або на інший товар, або  на еквівалент його вартості, виражений  в іноземній валюті. Розрахунки у  міжнародній торгівлі здійснюються, як правило, у вільно конвертованих валютах, але становище цих валют не завжди постійне. В умовах значних коливань курсів валют виникають втрати чи виграші для партнерів у міжнародних економічних операціях. Для захисту від можливих валютних втрат, пов’язаних з курсовими коливаннями, у зовнішньоторгових контрактах застосовують так звані валютні застереження. Такий захист від ризику належить до нестрахового захисту, оскільки не передбачає розміщення цього ризику на страхування у страхових компаніях. Суть валютних застережень полягає у встановленні в контракті таких умов платежу, які б звели до мінімуму можливі валютні втрати. Найпоширенішою формою валютного застереження є фіксація ціна товару в стійкій валюті. При цьому в контракті в умовах платежу фіксується, що платіж здійснюється, наприклад, у німецьких марках, виходячи з їх курсу до долару на момент підписання контракту. Фактично це застереження переводить ціну, виражену у доларах, в німецькі марки. Для контрактів з поставками до року і більше ціна контракту може встановлюватися на основі котирувальної ціни якоїсь товарної біржі. У зовнішній торгівлі сьогодні також застосовується такий метод страхування валютного ризику як мультивалютне застереження. Особливістю цього методу є те, що як валютне застереження береться не одна валюта, а кілька, об’єднані у “кошик”. В зовнішній торгівлі не можна відмовитися від операцій хеджування у зв’язку з сильними коливаннями валютних курсів. Один з партнерів може зменшити ризик зміни курсу й валютний ризик шляхом виставлення рахунку в своїй валюті, а другий — шляхом укладання строкових валютних контрактів або здійснення операцій хеджування. Останнім часом у контрактах як форму коливання від курсових коливань часто передбачають застосування поправок про перегляд сторонами контрактної ціни у разі зміни курсу валюти ціни, що перевищує певну встановлену сторонами межу коливань. В останні роки спостерігається введення і розширення урядами розвинутих країн механізму страхування експортерів від валютних втрат внаслідок коливань валютних курсів. Переважно ці механізми містять умову про те, що страховик відшкодовує експортеру валютні втрати, яких зазнає експортер у зв’язку з несприятливими для нього коливаннями валютного курсу, котрі перевищують обумовлений рівень відхилення його від вихідного курсу під час укладання контракту. У свою чергу, експортер виплачує страховику премію за страхування ризику валютних втрат в обумовленому розмірі. У деяких країнах передбачено умову, за якою експортер повинен здавати страховому товариству валютний прибуток понад обумовлений. Хар-р угод про товар.поставки,підряди на буд-во і пе-рев-ня,про оренду майна,як правило, враховує страх-я як неодмінну переду-мову дії дог-ру.Залежно від змісту від-пов.конт-в вит-ти на страх-я може нес-ти б.-я.зі сторін;вона вибирає страх.комп-ю і умови страх-я,орієнт-сь на влас. інтереси та інт-си вітч.трах орг-цій.Так, під час екс-ту вітч.тов-в пріоритет ма-ють конт-ти,укладені на умовах СІФ, які включ-ть вит-ти на страх-я у продаж.ціну прод-ції(тобто вона страх-ся у якійсь нац.орг-ції).Під час імп-ту прод-ції перевага над-ся дог-ру на умо-вах ФОБ,коли купівел.ціна не містить затрат на страх-я,щоб товари могли бу-ти застрах-ні в Україні.Особливе місце серед ін.видів ек.страх-я займає страх-я кредит.ризику.Об-ми цього страх-я є комер.кредити,надані покуп-ві,банк.пози-ки постач-ку чи пок-ві,зоб-ня і поручи-тел-тва за кред-м тощо.Серед різнови-дів цього страх-я своїми специф.особл-ми виділ-ся страх-я експ. кред-в.Страх-я кред.ризику захищає інтереси прод-ця чи банку-кред-ра на випадок неплатос-пром-ті борж-ка чи несплати боргу з ін.причин.Якщо дог-р уклад-ся за рах-к прод-ця,то погаш-ня надан.кредиту у разі непл-жу бере на себе страх.орг-ція.Сьогодні в усіх пром.-розв.кр-х є комп-ї,що страх-ть кред.ризик.Багато з них мають свої сис-ми страх-я експ. кред-в і схеми страх-я заруб.інвестицій. У внут.торг-лі воно провод-ся невел. кіл-тю приват.страх.комп-й,а страх-я експ.кред-в,переважно,держ.страх.аген-ствами.

68.Застава,штраф(пеня),поступка правом  вимоги, поруч, фактор, фортф як  способи забезп-я викон-я контр.зобов-нь.

Застава- це спосіб забезп-я вик-я зоб-нь, при якому кредитор або отримач застави має право отрим. задовол-я своєї вимоги з варт-ті заставл. майна (реаліз-ся певна частина застави). Застава уклад-ся в письм.формі. 2 види:

- застава рухомого майна може здійсн-ся як з передачею майна у волод-я утримувача, так і без неї. Право власн-ті майна залиш-ся за тим, хто заставляє. Не може викор. кредитор;

• застава нерух.майна означ., що нерух.майно вваж-ся забезп-ям боргу, але при цьому воно як правило не перед-ся у влас-ть кредитора, а власник майна залиш. за собою право корист-ся ним.

. Штраф як спосіб забезпечення  контрактних зобов”язань

Крім способів урегулювання претензій  сторони обумовлюють в контракті також і санкції, які можуть бути застосовані до сторін у випадку порушення строків поставки або строків та умов платежу.За прострочку поставки, якщо вона не визвана форс-мажорними обставинами, продавець зобов’язаний платити неустойку  - конвенціональний штраф. Розмір такого штрафу фіксується в контракту виді процента від вартості непоставленого товару або у вигляді твердої суми. Якщо продавець не сплачує штраф, незважаючи на попередження покупця, останній має право звернутися до арбітражу.Штрафні санкції по відношенню до порушення строків платежу також застосовуються у вигляді нарахування відсотків на несплачену вчасно суму

Поступка  правом вимоги як спосіб забезпечення виконання контракт. зобов-нь.

Поступка – передача кредитором третій стороні прав, що забезпечують виконання зобов-нь боржником.

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за дійсність переданої йому вимоги і не відповідає за виконання боржником своїх обов’язків.

Поручительство як спосіб забезпечення виконання контрактних  зобов’язань.

Поручительство – зобов’язання фіз. або юрид. особи, що є поручителем, відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов’язань перед ним повністю або частково.

Обсяг зобов’язань поручителя=обсяг зобов’язань боржника.

За характером поруч-во:

-просте – поручитель має право вимагати від кредитора, щоб він спочатку звернувся до боржника, а потім, у випадку неможл-ті поверн-ня боржником або його відмови, сам повертає борг;

-солідарне – в разі невиконання боржником своїх зобов’язань кредитор має право звернутися і до боржника, і до поручителя.

За суб’єктністю поруч-во:

-банківське – поруч-во банку, яке він приймає по відношенню до певної особи – бенефіціару за дорученням іншої особи – принципала з метою забезпечення виконання останнім своїх зобов’язань;