Боротьба з торгівлею людьми та нелегальною міграцією

Вывезенные женщины почти не получают поддержки и помощи от общественных или социальных служб, как только попадают под контроль торговцев  или сутенеров. В принимающих  странах с ними обращаются как  с преступниками, как с проститутками или нелегальными эмигрантами. Когда их обнаруживают, часто во время полицейских облав, их арестовывают и помещают в тюрьмы в ожидании депортации. Почти не существует служб, занимающихся проблемами жертв торговли, которые страдают от травм, слабого здоровья и физических нарушений.

Исследование состояния здоровья женщин в секс-индустрии показывает, что у этих женщин есть серьезные  проблемы, часто с угрозой для  жизни. Женщины страдают от инфекционных заболеваний, заболеваний передающихся половым путем, насильственных повреждений, наркотической или алкогольной зависимости, депрессий и других проблем с психическим здоровьем в результате травмы.

Прибуток перевищує  затрати на придбання жінки у 5-20 разів. Дослідження проведені  Міжнародною Організацією з Міграції показали, що продані жінки отримують досить невелику сумму грошей, однак прибуток торгівців (в данному випадку сутенерів) величезний. В Їзраїлі російська або українська жінка заробляє сутенеру, який її контролює, від 50,000 до 100,000 долларів США в рік.

При розслідуванні однієї справи у Німеччині  було виявлено, що кожен раз коли чоловік купляє послуги жінки, він платить 30-50 німецьких  марок, однак жінка не отримує  нічого. По-перше, вона повинна повернути  сутенеру або людині, що займалася її вербуванням від 3,000 до 30,000 долларів США, плюс витрати за транспортування. Потім вона має сплатити за свою кімнату та місце в борделі, яке коштує приблизно 280 німецьких марок в день, гонорар сутенера, гонорар адвоката, лікаря, а також іноді витрати за проживання. В кінечному результаті жінка часто залишається винною. Навіть якщо їй вдається сплатит свій борг, вона повинна віддавати від 50 до 75 % свого заробітку сутенеру.

Зачастую, единственный путь вырваться из секс-индустрии  это полицейская облава, которая заканчивается депортацией. Женщина может быть перепродана одним сутенером другому, в случае чего ее долг должен быть выплачен с самого начала. Есть сведения, что сутенеры, сотрудничающие с чиновниками, сообщают полиции местонахождение женщины, когда она уже заработала достаточно денег чтобы уехать, в результате чего ее арестовывают и депортируют, а все деньги достаются сутенеру.

ВИСНОВОК

Торгівля людьми –– третій по прибутковості після торгівлі зброєю та наркотиками вид злочинної діяльності. За оцінками ООН, виключно на торгівлі людьми організовані злочинні угрупування заробляють 3,5 млрд. доларів щороку.

Незважаючи на те, що держави  вживають заходів для попередження та запобігання цьому явищу, воно продовжує катастрофічно поширюватися в нашому суспільстві. Особливо загрозливою стає ситуація у сфері торгівлі дітьми та жінками.

В Україні проблема торгівлі дітьми загострюється у зв’язку  з тим що зовні такі діяння мають  вигляд  усиновлення неповнолітніх  іноземцями. Ще однією складністю є  відсутність двосторонніх договорів між Україною та іншими державами в галузі боротьби з цим злочином, внаслідок чого унеможливлюється  його розкриття. Далеко не позитивний вплив справляє і  латентність з боку державних органів, відсутність офіційних даних і досліджень у цій сфері, а також реальних заходів захисту жертв даного злочину, які з міркувань власної безпеки відмовляються надавати допомогу правоохоронним органам.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні  та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років. В Міністерстві внутрішніх справ України працює спеціально створений Департамент по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.

Можна сказати, що торгівля людьми – це злочин проти людини на відміну від нелегальної міграції та контрабанди мігрантів, які є  злочинами проти держави.

На нашу думку, світова  спільнота повинна впроваджувати в життя справді дієві механізми для запобігання торгівлі людьми, а не лише декларувати загальні принципи таких дій. Щодо України, то необхідно провести офіційні дослідження з метою наступного вдосконалення законодавства у цій сфері та підвищення ефективності його застосування.

Перелік посилань:

1.http://www.radiosvoboda.org/content/article/1565399.html

2.http://www.voanews.com/ukrainian/news/a-49-2005-06-01-voa4-86843157.html?moddate=2005-06-01

     3. Торгівля людьми як проблема сучасності (соціально-правовий аналіз

новітніх тенденцій) (К. Б. Левченко) // Український соціум. - 2004. - №2. - C.34-39

      4. В.І. Олефір. Торгівля людьми як прояв транснаціональної організованої

злочинності. Журнал “Боротьба з організованою злочинністю і корупцією

(теорія і  практика)” 11’2005