Туристично – краєзнавча характеристика Італії

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ІТАЛІЇ……………………..

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО             ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ………………………………………………

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІТАЛІЇ………………………………………………….

3.1. Рельєф і кліматичні  ресурси…………

3.2. Національні парки  та заповідники…………..

 

РОЗДІЛ 4. ПОЛІТИКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА ІТАЛІЇ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ……………………………..

4.1. Промисловість………………….

4.2. Сільське господарство………………….

4.3. Транспорт………………………….

4.4. Туризм……………………………..

РОЗДІЛ 5. ТУРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ІТАЛІЇ…………………..

Висновок……………………………….

Список використаних джерел……………………….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В даний час туризм є однією з найбільш перспективних галузей світової економіки, забезпечуючи задоволення однієї з основних потреб людини - потреба у відпочинку. Багато країн багаті культурно-історичними цінностями, але з багатьох країн особливо слід виділити саме Італію, з її неповторною архітектурою, історією, культурою, а також по перевазі через великого значення в туристській діяльності. Обличчя країни сильно змінилося за останнє сторіччя.

Актуальність обраної теми пов’язана з багатогранною успішністю Італії, як країни центру туризму. Славу сучасної Італії створюють не тільки випускаються в країні автомобілі, продукція хімічної промисловості, модний одяг і взуття, популярні в усьому світі кінофільми, а й прекрасні середземноморські пейзажі, білосніжні піки Альп, апельсинові гаї Сицилії, виноградники Тоскани і Лаціо, золоті розсипи незліченних пам'ятників багатовікової італійської культури.

Метою роботи є: розгляд географічних факторів, що впливають на розвиток туризму в Італії, виявлення історико-культурних чинників, що впливають на збільшення приливу туристів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ІТАЛІЇ

 

Італія — держава на півдні Європи. На її території можна виділити три частини: материкову (близько 1/3 площі), півострівну (Апеннінський півострів) й острівну (острови Сицилія, Сардинія й низка дрібних островів). Італія — морська країна, близько 80 % її кордонів — морські. Береги Італії омивають п'ять морів: Ліґурійське, Тірренське, Іонічне, Адріатичне іі Середземне. На північному заході Італія межує із Францією, на півночі — зі Швейцарією та Австрією і на північному сході — зі Словенією . У межах Італії існують дві анклавні держави — Ватикан  і Сан-Марино .

Економіко-географічне положення в центрі Середземноморського басейну здавна сприяло розвитку зв'язків із країнами Близького Сходу й Північної Африки.

Ґрунтовий покрив досить різноманітний. На півночі поширені досить родючі бурі лісові й алювіальні ґрунти, в іншій частині країни — коричневі ґрунти субтропіків. Ліси вкривають 1/5 площі, однак це, в основному, гірські низькорослі дерева й чагарники. Винятком є тільки хвойні ліси Альп.

Загалом природні умови сприятливі для життя людей і розвитку багатьох галузей господарства. Країна має потужний природно-рекреаційний потенціал, що інтенсивно використовується.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ

 

Щодо кількості та густоти населення, то на кінець 2012 р. населення Італії становило 61 261 254 осіб. За кількістю населення країна посідає 23 місце серед країн світу, 5-е в Європі і 4-е в Європейському союзі. Середня густота населення складає 189 чол./км2. Найбільш густонаселені області Італії — рівнини Кампанії, Ломбардії і Лігурії, де на один  км² припадає понад 300 жителів. Найменш заселеними є області Сардінії і Базілікате щільність населення - 60 чоловік на 1 км².

Більшість віруючих належать до католицької церкви. В 1984 р. був прийнятий конкордат, який скасовував примусове релігійне навчання в школах та зменшив фінансовий внесок держави до церкви. Близько 225 000 чол. вважають себе протестантами, в тому числі лютерани, методисти та баптисти. Кількість євреїв різко зменшилася в період Другої світової війни через нацистське переслідування. В Італії переважає католицька релігія на чолі з Папою: її центр — Ватиканська держава в Римі.

Італія  – демократична Республіка на чолі з президентом, який обирається загальним голосуванням кожні сім років. Головним законом країни є Конституція 1947 р. Центральна урядова структура – Рада міністрів на чолі з прем’єр - міністром.

Історія Італії починається близько 500 р. до Р. Х., коли були закладені основи Римської Імперії. У 1861 р. король Сардинії Віктор Еммануеле ІІ проголосив державотворення. До 1870 р. Італія знаходилася вже практично в сучасних кордонах, а в липні 1871 р. Рим став столицею Об'єднаної Італії. У червні 1946 р. Італія була проголошена Республікою.

Внесок Італії до європейської та світової культурної спадщини є надзвичайно великим. На сьогодні у країні знаходиться найбільша у світі (сорок чотири) кількість пам'яток ЮНЕСКО. Італійська архітектура виникла і в прямому і в переносному значенні на руїнах Древнього Риму. Провідна роль в архітектурі середньовічної Італії належала церковній архітектурі. Найпоширенішим типом будівлі цієї епохи була базиліка. Найбільш передовим, не тільки в Італії, але й в усій Західній Європі було зодчество Ломбардії. Італійські кінокартини здобули всесвітнє визнання в період після закінчення Другої світової війни, що сприяло стабільному розвитку кіноіндустрії. У той час утвердився напрямок в італійській кінематографії — неореалізм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ІТАЛІЇ

3.1. Рельєф і кліматичні  ресурси.

 

Італія небагата на мінеральні ресурси, незначні запаси окремих із них не забезпечують потреб національної економіки. З паливно-енергетичних ресурсів у країні є невеликі поклади вугілля та нафти, у північно-східній частині Італії є дещо більші родовища природного газу.

На водні ресурси Італія теж небагата. Найбільша річка — По, яка протікає на півночі та впадає в Адріатичне море. Оскільки більшість річок країни є гірськими, то вони мають значні потенційні гідроресурси. Особливо на них багаті річки, що беруть початок з Альп.

Лише 20 % території Італії покрита лісами, основні їх масиви розташовані на півночі країни. Дефіцит деревини обмежує можливості розвитку окремих галузей промисловості.

Італія, в цілому,— це гірська країна, більше 3/4 території якої займають гори, які мають виключне значення у формуванні клімату Італії, оскільки є природною перешкодою для проникнення вологих повітряних мас з півночі материка.

Рівнини та низовини розташовані на узбережжі Апеннінського півострова та на північному сході Італії, де в басейні річки По є найбільша італійська рівнина — Паданська. Низовини найбільше освоєні людиною і найбільше заселені.

Кліматичні ресурси Італії досить сприятливі для розвитку сільського господарства. На півночі клімат помірно континентальний, а південь Італії характеризується середземноморським субтропічним кліматом із сухим літом.

 

 

 

3.2. Національні парки  та заповідники

Система національних парків Італії складається з 23 парків, 142 державних заповідника, 47 заповідних болотяних екосистем і 7 морських заповідників, що становить майже 10% території країни. Природа Апеннінського півострова вже багато століть перебуває під постійним тиском з боку людини, тому ділянок з дикою природою тут дуже небагато, а самі парки здебільшого невеликі за площею, але зате вони дуже доглянуті і красиві, що привертає увагу багатьох туристів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ПОЛІТИКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА ІТАЛІЇ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

4.1. Промисловість

Італія залежить від імпорту енергоресурсів. Він досягає 4/5 її потреб, проти 1/2 у середньому в Західній Європі. Особливо велика роль належить імпортній нафті (приблизно 70 млн т на рік). Власний її видобуток — 5 млн т, природного газу — 60 млрд м3. Характерними рисами, порівняно з іншими головними розвиненими країнами, є низька частка високотехнологічних виробництв і висока трудоємність галузей, які виготовляють споживчі товари тривалого і короткочасного користування. Це наслідок молодості італійської промисловості, поразки Італії в другій світовій війні, наявності дешевої робочої сили.

 

4.2. Сільське господарство

За стандартами ЄС, сільське господарство Італії недостатньо ефективне. Середній розмір ферм — 7 га. Малі господарства малопродуктивні й малотоварні. На відміну від Північно-Західної Європи, в сільському господарстві Італії домінує рослинництво. Італія є важливим виробником зерна. Вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь і рис. Значні площі зайняті під цукровими буряками і картоплею. В міру економічного розвитку країни все більшого значення набуває тваринництво, хоча умови Середземномор'я для нього не можна вважати сприятливими. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз, птицю.

 

4.3. Транспорт

Транспорт Італії є розвиненим і комплексним. Найбільше значення мають автомобільний, залізничний, трубопровідний і морський. Суперавтостради Італії (вони тут почали будуватися вперше і звідси їх назва) відповідають кращим міжнародним стандартам. Використовуються 25 млн легкових і 2 млн вантажних автомобілів. Італія має великий морський флот, а її авіакомпанія «Аліталіа» — серед найбільших у світі.

 

4.4. Туризм

За оцінками фахівців, Італія являє собою туристський продукт вищого ступеня досконалості: міжнародна статистика відводить їй почесне місце у п'ятірці найрозвиненіших з погляду туризму країн світу, оскільки на вказану країну припадає 6% усього туристичного «обігу» нашої планети. В Італії склалася добре організована система прийому туристів, здатна одночасно прийняти 3 623 891 гостей. Вона складається з 33 341 готелів на 1 807 275 місць, 2.355 кемпінгів.

 В Італії загалом є 4 «перлини», побачити які необхідно:

• Рим з його стародавніми руїнами й музеями Ватикану;
• Флоренція, без якої неможливо уявити собі італійське Відродження;
• Піза з її вічно падаючою вежею;
• Венеція — ірреальне місто мостів і каналів, яке мріють відвідати буквально всі.

Туристів приваблюють і сонячні пляжі Середземномор'я, і краєвиди, і зимові види спорту в Альпах. Італійська Рив'єра в Лігурії є одним цілим з французькою, її доповнюють пляжі Сардинії та Адріатики. Італійські міста мають світову славу центрів туризму. Багато з них існують з часів Стародавнього Риму, були столицями середньовічних князівств і зараз є скарбницями творів мистецтва, історичних і архітектурних пам'яток. Серед них Болонья, Падуя, Парма, Піза, Равенна і багато інших. Італія має першокласну туристичну інфраструктуру і стабільну клієнтуру — жителів Північно-Західної Європи.

 

 

 

РОЗДІЛ 5. ТУРИСТИЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ІТАЛІЇ

 

На території Італії можна виділити наступні туристичні райони:Рим, Мілан, Флоренція, Неаполь, Венеція, Сан-Марино, Турин, Генуя, Верона. 

Рим – столиця країни, найкрупніший в Італії і одне з якнайдавніших міст світу. У його межах розташоване місто-держава Ватикан – резиденція тата римського. Місто пов’язане з іменами крупних європейських художників: Мікеланджело, Рафаеля, Караваджо, Рубенса. Всесвітньою популярністю користуються Національна галерея стародавнього мистецтва, Галерея Боргезе, Національний римський музей та інші.

Мілан – друге за величиною місто країни, вважається її індустріальною столицею. Він знаменитий своїми музеями, картинними галереями, театрами, пам'ятниками архітектури, учбовими закладами. Найзнаменитіший архітектурний пам’ятник і символ Мілану – Міланський собор і знаменитий оперний театр ”Ла Скала”.

Турин, як і Мілан з’явився на місці стародавнього кельтського поселення, завойованого римлянами і перетвореного на військове укріплення. Тут слід зазначити Єгипетський музей, Галерею Сабауда, палац Мадама, де знаходиться Музей Стародавнього мистецтва, Музей Рісорджімента, Музей Автомобілів.

Генуя є морськими воротами півночі країни. Це найбільший в Італії порт. Тут кипить театральне і концертне життя, проводяться всесвітньо відомі конкурси скрипалів імені Н. Паганіні.

Венеція – найзнаменитіше місто східної частини Півночі Італії. Його по праву можна назвати містом туристів. Це всесвітньо відоме місто-музей, таємниче і незабутнє, із струмуючими вулицями-каналами, головним з яких є Великий канал. На острові Мурано знаходяться заводи, де виготовляється знамените венеціанське скло; Бурано знаменитий мереживами.

На берегах річки Адідже, у підніжжя гір Лесині, розташувалася Верона. Це місто мистецтва і історії. До головних визначних пам’яток міста відносяться балкон готичного палацу і могила Джульєтти в церкві Сан Франциска.

Місто Флоренція було засноване етрусками, потім завойований римлянами. Головний Флорентійський собор Санта Марія-дель-Фьорі (XIII-XIV ст.) є третім в світі за величиною після соборів Св. Петра в Римі і Св. Павла в Лондоні. Одна з найзнаменитіших церков Флоренції – готична базиліка Санта Кроче (усипальня Мікеланджело, Галілея, Макіавеллі, Россіні і інших знаменитих італійців).

На березі Неаполітанської затоки мальовничо розкинувся Неаполь. Його найбільша визначна пам’ятка відноситься не до культурних, а до природних – це діючий вулкан Везувій. Місто і його околиці – справжнє царство археології. Тут розкопані античні міста – Помпеї, Геркуланум, похоронені під час виверження Везувію в 79 р. н.е. Тепер вони стали музеями просто неба.