Контрольна робота з дисципліни туризм

     Швидкий розвиток рекреації, зростання туристичних  потоків викликає потребу посиленої  уваги до охорони природи та пошуку нових територіальних форм організації  рекреаційної діяльності. Останнім часом у зв’язку зі зростанням потреб у рекреаційних територіях в нашій країні все більша увага приділяється природоохоронним заходам.

     У здійсненні заходів щодо охорони  природи особливе значення надається  збереженню та охороні природного середовища приміських зон туризму та відпочинку. Охороні підлягають насамперед об’єкти природи та цінні в культурному, лікувально-оздоровчому та естетичному відношеннях місця.

     Велике  значення при визначенні оптимальних  рівнів рекреаційного навантаження має науково обґрунтований розподіл по території рекреаційних потоків. Передбачається прокладання доріг і туристських стежок до цікавих місць, що найчастіше відвідуються туристами, продумане розміщення місць для привалів, автостоянок, бівуаків тощо. Ці та інші заходи сприятимуть охороні природи від небажаних наслідків і погіршення її рекреаційних якостей.

     Викликають  занепокоєння спроби перепрофілювати  рекреаційне господарство країни з  лікувального, оздоровчого, санаторно-курортного напряму, який є одним з пріоритетів  вітчизняної рекреації, на розважально-ігровий, в якому замість екологічного і соціального критеріїв пануватиме критерій зиску. Безумовно, поряд з лікувальними, оздоровчими заходами необхідно розвивати усі інші види рекреації, особливо туризм, але не ціною витіснення санаторно-курортного господарства.

     Актуальним  є питання створення в Україні  природних парків як особливої форми  заповідних територій. Рекреаційне  функціонування їх спрямоване на оздоровлення людей, тобто надання людям найсприятливіших умов для відпочинку і туризму серед природи, що охороняється. Життя показало, що організація природних парків — це одна з раціональних форм охорони довкілля.

     Природний парк являє собою або унікальне  явище природи, або територію  з привабливими та найбільш характерними рисами того району, в якому він розташований. Із господарського використання території природних парків виключаються. Вони широко використовуються для розвитку масової рекреації, у їх межах створюється відповідна матеріальна база та транспортна мережа для обслуговування рекреантів. Із зростанням рекреації природні парки стали популярними місцями відпочинку та туризму.

     У зв’язку з необхідністю раціонального  використання та охорони природи  в районах масового відпочинку України  створення природних парків є  першочерговим завданням. До найпопулярніших серед українських та іноземних рекреантів належать такі діючі парки: Карпатський, Вижницький, Синевірський, Шацький та ін.

     На  території природних парків забороняється  діяльність, що тягне за собою зміну  історично сформованого природного ландшафту, зниження або знищення екологічних, естетичних і рекреаційних якостей, порушення режиму утримання пам’яток історії і культури.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

     У світлі національного і культурного  відродження України розвиток рекреації  і туризму набуває сьогодні особливого значення. Адже рекреація – це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення.

     Необхідність  пошуку раціональних шляхів активізації використання рекреаційно-туристичного потенціалу диктується також перспективами економічних результатів та соціальних наслідків розвитку цього сектору національної економіки, який може і має стати реальним засобом її оздоровлення, відновлення культурного та духовного потенціалу народу України, його трудового потенціалу.

     Перспективи розвитку рекреації та туризму в  Україні зумовлюються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних та політичних факторів, які мають чітко виражену регіональну специфіку. Крім цього, особливості сучасної ситуації полягають у тому, що формування високорозвиненої національної індустрії рекреації та туризму та її інтеграція в світовий ринок туристично-рекреаційних послуг пов'язані з необхідність розв'язання гострих соціально-економічних проблем в період трансформації суспільно-економічних відносин. 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ 

1. Сальська  М.П., Худо В.В., Цибух В.І., Основи туристичного бізнесу. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури. 2004- 272с.
2. «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року», Указ Президента № 973/99 від 10.08.1999, по состоянию на 26 марта 2007 года.
3. Экономика и организация туризма. Международный туризм / под редакцией И.А. Рябовой, Ю.В. Забачева. – М.: КНОРУС, 2005. – 576 с.
4. Долматов Г.М. Международный туристический бизнес: история, реальность и перспективы. Учебное пособие. – Ростов – на – Дону: «Феникс», 2001. – 320 с.
5. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: ЦНЛ, 2004. – 272 с.