География спортивного туризма

Альпы вполне справедливо считаются меккой горнолыжного спорта и альпинизма. Здесь расположены  сотни турбаз и приютов, круглый  год принимающих туристов из разных уголков планеты. Лучшими горнолыжными курортами располагают  Швейцария, Австрия, Франция и Италия. Благодаря  наличию 49 вершин, высота которых превышает 4000 м и развитой инфраструктуре туризма, Альпы чрезвычайно популярны  у альпинистов и любителей  треккинга.

Вплоть  до 1980-х годов Гималаи были интересны  в основном, альпинистам, однако в  наши дни спортивный туризм в данном регионе стал намного разнообразней. Сюда приезжают за адреналином любители рафтинга, дельтапланеризма, горнолыжного спорта, сноубординга и других экстремальных  развлечений.

Австралия и Океания являются лидирующим макрорегионом  мира по развитию водного морского туризма. Здесь регулярно проводятся соревнования по виндсерфингу и водным лыжам, а благодаря чистоте моря местное побережье идеально подходит для занятий дайвингом. В Новой  Зеландии расположен один из мировых  центров экстремального спорта, г. Квинстаун. Ежегодно его посещают 1,5 млн. туристов, практикующих рафтинг, банджи (полеты в пропасть на резинке), прыжки с  парашютами и парапланами.

Данный  вид путешествий имеет в Украине  глубокие традиции и сегодня переживает заметный подъем. Крупнейшими центрами спортивного туризма являются Карпаты  и Крымские горы. Здесь практикуется пеший туризм, сплавы по рекам, треккинг, парапланеризм и многие другие виды экстремального спорта. Южные регионы  страны изобилуют быстрыми и полноводными реками (Днестр, Южный Буг), где проводятся соревнования по рафтингу. По всей Украине развита сеть аэроклубов, пользующихся популярностью у любителей скайдайвинга.

Однако, на сегодня, несмотря на имеющиеся потенциально большие возможности, свою социальную и экономическую значимость, спортивный туризм в Украине развит недостаточно. Трудности, с которым столкнулся в своем развитии спортивный туризм, в первую очередь, связаны с экономическими проблемами развития общества, а также  с почти полным отсутствием государственной  и общественной поддержки этого  вида спорта, несовершенством, а в  отдельных случаях и отсутствием  современной нормативно-правовой, методической и информационной базы, которая бы учитывала его реалии, а также  внутренними организационными проблемами в самом туристско-спортивном движении, накопившихся за последние годы.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Закон України «Про туризм» від 18 листопада 2003 року
2. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 25 лютого 2004 року
3. Статут Федерації спортивного туризму України (зареєстрований Міністерством юстиції України 08.02.2001 р., свідоцтво 1572)
4. Програма діяльності Федерації спортивного туризму України з розвитку спортивного туризму у 2004 2008 роках, протокол 1, п. 7 від 09.06.2001 року
5. Про класифікацію маршрутів туристських спортивних походів (Постанова Президії ФСТУ 08.12.01 р.), Спортивний туризм: інформаційно-методичний збірник. Вип. 2. К., 2002.
6. Про типове положення про територіальний спортивний туристський клуб (Постанова Президії ФСТУ 08.12.01 р.), Спортивний туризм: інформаційно-методичний збірник. Вип. 3. К., 2002.
7. Глобальний етичний кодекс туризму. Збірник нормативно-правових актів Отечество: Альманах. Вып. 7. М.: ЦДЮТиК МО РФ, 2001. 78 с.
8. Інформація про стан розвитку туристсько-краєзнавчої роботи серед учнівської молоді в Україні (станом на 1 вересня 2008 року)
9. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность. Киев, «Вища школа», 1989.
10. Колотова Е.В, Рекреационное ресурсоведение. 1998, c 12
11. Пирожков Г.П. Краеведение: Учеб. пособие / Тамбов: гос. ун-т им. Г.Р. Державина. Тамбов: Ч. 1, 1996. 166 c.
12. Положення про систему підготовки кадрів спортивного туризму (Пост. Виконкому ФСТУ 11.03.02 р.), Спортивний туризм: інформаційно-методичний збірник. Вип. 3. К., 2002.
13. Положення про школу спортивного туризму Київської міської федерації спортивного туризму (Пост. Виконкому ФСТУ 11.03.02 р.),
14. Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України. Наказ Міністерства освіти України 96 від 06.04.1999 р.
15. Серкіз Я.І. З Історії українського мандрівництва. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної памяті. К., 2004.
16. Соколов В.А., Штангей Ю.В., Петрова І.В. Спортивний туризм на сучасному етапі. Матеріали Міжнародної НПК «Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості», 10–11.10.2001 р., Київ, 2002.
17. Спортивний туризм: інформаційно-методичний збірник. Вип. 4. К., 2002.
18. Туризм в Україні, т. 5, під заг. ред. Вихристенка Б.І., Ужгород: ІВА, 2000.
19. Туризм і краєзнавство: Інформаційно-методичний вісник 16. К., 2009. 68 с.
20. Никишин Л.Ф., Коастуб А.А. Туризм и здоровье. К., 2001. 98 с.
21. Цибух В.І. Туризм в Україні на зламі тисячоліть. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія», 18–20.10.1999 р., Київ, 1999.
22. Энциклопедия туриста. - М., 2003. 548 c.
23. http://www.tkg.org.ua
24. http://www.techkom-outdoor.de/ru/mountain/dav-beschreibung.html
25. http://de.wikipedia.org/wiki/Deutscher_Alpenverein
26. http://www.alpenverein.de/