Звіт з виробничої практики автомеханічного факультету

Типи  верстатів та їхня коротка характеристика

За способом обробки матеріалу металорізальні верстати поділяють на такі типи і підтипи:

• Токарна група верстатів
• Свердлильно-розточна група верстатів
• Вертикально-свердлильний верстат
• Радіально-свердлильний верстат
• Горизонтально свердлильний верстат
• Верстати і агрегати глибокого свердління
• Одношпиндельні і багатошпиндельні напівавтомати
• Горизонтально-розточувальний верстат
• Координатно-розточувальний верстат
• Вертикально-розточувальний верстат
• Комбіновані свердлильно-фрезерно-розточувальні верстати і агрегати
• Алмазно-розточувальний верстат
• Фрезерна група верстатів
• Вертикально-фрезерний верстат
• Горизонтально-фрезерний верстат
• Універсально-фрезерний верстат
• Поздовжньо-фрезерний верстат
• Карусельно-фрезерний верстат
• Копировально-фрезерний верстат
• Шліцефрезерний верстат
• Оброблювальний центр
• Стругально-довбальна група верстатів
• Поперечно-стругальний верстат
• Поздовжньо-стругальний верстат
• Кромкостругальний верстат
• Довбальний верстат
• Протяжний верстат
• Шліфувальна група верстатів
• Круглошліфувальний верстат
• Безцентрово-шліфувальний верстат
• Внутришліфувальний верстат
• Пазошліфувальний верстат
• Плоскошліфувальний верстат
• Профілешліфувальний верстат
• Різьбошліфувальний верстат
• Шліцешліфувальний верстат
• Координатно-шліфувальний верстат
• Оптіко-шліфувальний верстат
• Хонінгувальний верстат
• Заточний верстат
• Доводочний верстат
• Спеціальний шліфувальний верстат
• Зубооброблювальна група верстатів
• Зубофрезерний верстат
• Зубострогальний верстат
• Зубодовбальний верстат
• Зубошліфувальний верстат
• Зубошевінгувальний верстат
• Зубозакруглюючий верстат
• Відрізна група верстатів
• Відрізний круглопильний верстат
• Відрізний стрічкопильний верстат
• Відрізний ножовочний верстат
• Відрізний абразивний верстат
• Фасонно-відрізний верстат
• Електроерозійні верстати
• Копірувально-прошивочний верстат
• Вирізний верстат
• Електрохімічні верстати
• Анодно-механічні машини
• Лазерні верстати
• Газові (Вуглекислотні)
• Рубінові
• Ультразвукові оброблювальні машини
• Водно-абразивні машини

Технічні характеристики вальцетокарного каліброваного  спеціального верстата моделі ІК 825 Ф2.

 

Найбільший діаметр установлюваної над супортом заготівлі, мм    1000

Граничний діаметр оброблюваної зовнішньої поверхні, мм      600—1000

Найбільша маса заготівлі, встановлюваної в центрах, кг              25000

Найбільший перетин державки різців, мм                                         63х 43

Кількість позицій інструмента, шт.                                                              1

Найбільша довжина виробу, мм                                                                5000

Найбільше поперечне переміщення  супорта, мм                               345

Межі частот обертання шпинделя, про/хв                                     0,46— 25

Діапазон регулювання подовжніх  подач супорта, мм/про               0,02 —139,0

Діапазон регулювання поперечних подач супорта, мм/про       0,01-55,0

Межі швидких настановних переміщень супортів, м/хв                       2,5

Число ступіней обертання шпинделя                                          безступінчасте

Число ступіней робочих подач                                                      безступінчасте

Найбільше зусилля різання на один супорт, кН                                          100

Найбільший МОмент, що крутить, на шпинделі, кн*м                            90

Шорсткість зовнішньої поверхні, мкм                                                    1,65

Продуктивність (стосовно замінної моделі)                                         1,6

Питома маса металу, кг на одиницю  продуктивності                             0,76

Питома витрата електроенергії, квт*година на одиницю продуктивності   0,77

Установлена безвідмовність наробітку  в добу, годин не менш            16

Установлена безвідмовність наробітку  в тиждень, годин не менш     80

Установлена безвідмовність наробітку, годин не менш                           500

 

Технічна характеристика круглошліфувального верстата 3У10МАФ10

 

Найбільший діаметр установлюваної деталі, мм                                    100

Найбільша довжина встановлюваної деталі, мм                                       250

Найбільший діаметр зовнішньої поверхні шліфування, мм                      100

Найбільша довжина зовнішнього  шліфування, мм                                 225

Висота центрів над столом, мм                                                                     80

Найбільша маса встановлюваної заготовки, кг                                                10

Діапазон рекомендованих діаметрів  шліфованих поверхонь, мм              40

Найбільші розміри шліфувального  кола, мм                                          250х25

Швидкість різання, м/с                                                                                  35

Частота обертання внутрішліфувального  кола, хв-1                    40000...90000

Частота обертання шпинделябабки виробу, хв- 1                         100... 1000

Швидкість стола, м/хв                                                                               0,01...2

Швидкість урізної подачі, мм/хв                                                          0,05...3

Найбільший кут повороту стола, град                                              +6°...-7°

Найбільший кут повороту шліфувальної бабки, град                     +/-30°

Найбільший кут повороту бабки  виробу, град                              +30°...-90°

Точність обробки:

відхилення від округлості в  центрах, мм                                              0,0004

відхилення від округлості в  патроні, мм                                               0,0006

сталість діаметра в поздовжньому перетині, мм                                   0,001

шорсткість зовнішньої поверхні, Ra                                                            0,04

шорсткість внутрішньої поверхні, Ra                                                          0,08

шорсткість торцевої поверхні, Ra                                                             0,16

Потужність електродвигуна привода, кВт                                                 2,2

Габарити, мм                                                                                  1890х1640х1740

Маса, кг                                                                                                           2050

 

Технічна характеристика шліфувального верстата ЗН130В

 

- у центрах: діаметр / довжина                                    340/710;1000*;1500*1

- у патроні : діаметр / довжина                                      200/250;400*3

Найбільші розміри шліфування, мм, не менше:  

- у центрах: діаметр / довжина                                    340/630;900*;1350*1

- у патроні : діаметр / довжина                                             200/150  

- в патроні при внутрішньому                                                     175*2/100*2

шліфуванні: діаметр / довжина  

Найменші розміри при внутрішньому шліфуванні в патроні, мм, не більше: діаметр/довжина                                                                       10*2/35*2/

Найбільша маса заготовки, що встановлюється, кг, не менше: у центрах/у патроні                                                                                                150/25  

Найбільші розміри шліфувального  круга, мм, не менше:   

для зовнішноьго шліфування, зовнішній  діаметр/висота 600/63  

для внутрішнього шліфування, зовнішній  діаметр/висота 32*2/25*2/

Найбільше переміщення шліф.бабки по гвинту , мм, не менше:  230

Найбільше переміщення бабки шліфув. по гідроциліндру, мм, не менше  40

Найбільше перміщення стола по гідроциліндру, мм, не меньше 710;1000*;1400*1

Обертова швидкість шліфувального  круга, м/с, не більше  

для зовнішноьго шліфування                                                                  50

для внутрішнього шліфування                                                           35*2

Найбільший кут повороту, град, не менше:  

столу верхнього - по годин.стрілці/проти годин.стрілки  3;2*1/10;8*;5*1

бабки передньої - по годин.стрілці/проти  годин.стрілки  30*4/90*4

Частота обертання заготовки, хв-1                                                     40-500  

Частота обертання, хв-1, не більше:  

шпинделя бабки шліфувальної                                                          1590  

внутрішньої шліфувальної головки                                                18000

Величина поперечних періодичних  подач, мм                            0,0025-0,025  

Швидкість переміщення столу від гідроприводу, мм/хв         50-4000  

Живильна мережа:   

Рід струму  змін, 3-фаз  

Частота струму, Гц  50±1  

Напруга, В  380±38

Кількість встановлених електродвигунів, шт                   7/8*2

Сумарна потужність електродвигунів, кВт                  11,34/12,44*2

Габаритні розміри верстата, мм, не більше:  

- довжина                                                                             3700/4080*/5200*1

- ширина                                                                                                        2150

- висота                                                                                                        1950

Маса верстата, кг, не більше                                                       4505/4700*/5500*1

Примітка:

* - для обробки заготовки довжиною до 1000 мм

*1 - для обробки виробів довжиною до 1500 мм

*2 - для виконання з внутрішліфувальним  пристроєм

*3 - при роботі з люнетом

*4 - для виконання з патронною  бабкою

 

Штампування

Штампування — процес обробки матеріалів тиском — пластичне деформування заготовки в штампах з витіканням металу, обмеженого розмірами штампувального простору. Під час штампування відбувається формоутворення без зняття стружки, забезпечується висока точність виробів при високій продуктивності праці.

Гарячим штампуванням називається процес одержання поковок за допомогою спеціальної оснастки — штампів (рис.). Молотовий штамп являє собою два сталевих бойка (матриця і пуансон), що мають в площині роз'єму виїмки, які відповідають конфігурації деталі. Під дією сили удару молота або тиску преса нагріта заготовка деформується і заповнює порожнину штампа. В результаті штампування одержують деталь, що за формою і розмірами відповідає формі і розмірам штампу.

Холодне штампування здійснюється без попереднього підігріву металу. Найчастіше застосовують листове холодне штампування, матеріалом для якого служать тонкі листи (товщиною 5 — 6 мм), стрічки, прутки з м'якої вуглецевої і легованої сталі, кольорових металів і їх сплавів. Холодним штампуванням виготовляють як плоскі, так і вигнуті вироби (ковпаки, днища залізничних цистерн, деталі котлів і ін.).

 

 

Характеристика металів

Всі метали поділяються  на дві великі групи: чорні, і кольорові.  
 
Чорні метали — це сполуки елемента заліза з вуглецем та іншими домішками: марганцем, кремнієм, фосфором, сіркою тощо. Сплав заліза з вуглецем, вміст якого не перевищує 2 %, називають сталлю, а понад 2 % —чавуном. 
 
Чавун в розплавленому стані текучий, тому добре заповнює ливарні форми і на виробництві широко використовується для виготовлення деталей литвом. Є сірий чавун (СЧ), білий (БЧ), ковкий (КЧ), високоміцний (ВЧ), жаростійкий (ЖЧХ, ЖЧС, ЖЧЮ тощо), жароміцний та стійкий проти корозії (ЧН), антифрикційний (АЧС), При маркуванні після букв стоять цифри, які означають міцність чавуну або ж вміст окремих елементів. 
 
З сірого чавуну виготовляють більшість деталей, що не несуть ударного навантаження (станини, кронштейни тощо). Білий чавун утворюється, якщо розплавлений сірий чавун виливати у металеві форми, які швидко охолоджуються. Цей чавун має білий колір, дуже міцний на стирання, але він крихкий і не обробляється різальним інструментом. Ковкий чавун одержують, якщо виливки з білого чавуну витримати деякий час в печах при високій температурі. Після охолодження такі деталі можна згинати на невеликий кут. Наприклад, зігнуті пальці різальних апаратів, косарок, жаток можна вирівняти ударами молотка. З високоміцного чавуну виготовляють більш відповідальні деталі (колінчасті вали автомобілів), з чавуну ЧН — випускні колектори двигунів, гільзи циліндрів тощо. Антифрикційний чавун використовують для виготовлення втулок тертя замість бронзи та інших кольорових металів. 
 
Сталь — істотно змінює свої властивості залежно від вмісту вуглецю, технології виготовлення та вмісту домішок. Вуглецеві сталі звичайної якості позначаються буквами Ст та цілими цифрами, наприклад СтЗ, Ст4, які вказують вміст вуглецю в десятих частках процента. Подібно позначаються і вуглецеві інструментальні сталі, лише перша буква у них У, наприклад У8, У12. Якісні вуглецеві сталі позначаються Сталь 50, Сталь 70 тощо. Тут цифри вказують вміст вуглецю в сотих процента. Так ще позначають і автоматні сталі, лише починають з букви А, наприклад АІ2. 
 
Якісні сталі з домішкою марганцю (Г), молібдену (М), хрому (X), вольфраму (В), нікелю (Н), кобальту (К), алюмінію (Ю), кремнію (С) та інші називаються легованими. Якщо в кінці марки стоїть буква А, то сталь має зменшену кількість сірки та фосфору, а якщо стоїть Ц, то така сталь цементується. Наприклад, Сталь 18Х2Н4ВД містить 0,18% вуглецю, 2 — хрому, 4 — нікелю і 1 % вольфраму, якщо після позначки легуючого елемента цифра не стоїть, то його вміст 1 %. У такТй сталі менше шкідливих домішок. 
 
Щвидкоріжучі леговані сталі позначаються першою буквою Р, наприклад Р18, електротехнічні буквою З, наприклад 31100. Буква П в кінці позначає підвищену, міцність і обробку сталі. Із сталі Ст 2, Ст 3 виготовляють кутники, швелери, дріт, прутки; із Сталі 40 — вали машин, з Сталі 45 — шестигранні деталі підвищеної" міцності; Сталь 65Г — стійка проти спрацювання, має пружні властивості, наприклад прутки елеватора картоплекопачів та картоплекомбайнів; із Сталі П, Сталі Н — виготовляють пружини холодним способом, а Сталі 60СЗА (кремниста) — пружини та ресори з наступною термообробкою. Сталі У7—У12 використовують для інструментів, молотків та зубил, свердл та вимірювального інструменту включно. Із Сталі Х12М виготовляють інструмент, який працює в легких умовах; з 9ХС — мітчики, штампи, з Р9 до Р18 токарні різці, фрези. 
 
Ножівки по дереву, пили поперечні, пили лучкові виготовляють із сталі У8ГА, УЮА; пили до пилорами — 85Х; циркулярні пили — 85ХФ; надфілі, рашпилі, напилки, полотна ручних ножівок — У7, У12, полотна верстатних ножівок — Р9. 
 
Марку сталі та її якість на промислових підприємствах визначають спектрографічним шляхом та пробами на твердість. В домашніх умовах її можна визначити орієнтовно за пучком іскор від точила. Маловуглецеві сталі дають довгий солом'яно-жовтий пучок іскор з малою кількістю зірочок на кінці. Чим більше вуглецю у сталі, тим коротший пучок іскор, тим він світліший, густіший і більш розсипчастий з великою кількістю зірочок. 
 
У швидкоріжучої сталі темно-жовтий пучок іскор без зірочок на кінці, а хромистої — темно-червоний з розгалуженими зірочками на кінці. 
 
Сталеві вироби надходять у продаж у вигляді дроту, прутків (круглих, квадратних, шестигранних), прокату різного профілю (кутників, швелерів, двотаврів), штабового та листового матеріалу. 
 
Кольорові метали — це мідь, алюміній, цинк, олово, свинець нікель, хром, срібло та інші. Вони мають загальну властивість утворювати на поверхні окисну плівку, яка запобігає дальшій корозії металу. 
 
Мідь — позначається від М00 (99,99 % чистої міді) до М4 (вміщує 99,0 % чистої міді). Мідь марок МФІ, МФ2 та МФЗ має домішку фосфору, який надає їй пружних властивостей та доброї текучості у розплавленому стані. 
 
Латунь — це сплав міді з цинком. Вона має жовтуватий колір. Позначається звичайна латунь буквою Л з цифрою, яка вказує на процентний вміст у латуні міді, а решта — цинк. Наприклад, Л62 (62 % міді), Л90 (90 % міді). 
 
Спеціальні латуні з домішкою легуючих елементів (алюміній А, залізо Ж, марганець Мц, нікель Н, свинеДь С, олово О, кремній К та ін.), крім букви Л, мають букви легуючих елементів, далі цифру — вміст міді і через рисочку вміст легуючих елементів. Наприклад, латунь ЛМцЖ-57-3-1 містить міді 57 %, марганцю 3 %, заліза 1 %, а решта цинк. Ця латунь стійка проти дії морської води. 
 
Домішки кремнію, олова, алюмінію підвищують міцність, антифрикційні властивості та корозійну стійкість латуні на повітрі, в морській воді та атмосфері. Марганець надає жаростійкості, а залізо твердості. Свинцеві латуні добре поліруються, а домішка до алюмінієвої латуні миш'яку, нікелю та заліза підвищує її стійкість проти розведених кислот і лугів. 
 
Бронза — це сплав міді з оловом (олов'янисті бронзи) або іншими елементами, крім цинку (хоча цинк може входити від З—5 % і в олов'янисті бронзи). Останні називають безолов'яними або спеціальними. Позначають бронзи Бр, а далі йдуть елементи, які входять до її складу і процентний вміст (крім міді). Наприклад, БрОФ8,0—0,3 містить 8 % олова Рі 0,3 % фосфору, решта мідь; БрСЗО — ЗО % свинцю, решта мідь.  
 
Порівняно з латунню бронзи міцніші, корозієстійкі, мають антифрикційні властивості. З бронз виготовляють крани, вентилі, втулки навантажених підшипників тощо. 
Берилієві бронзи після гартування за твердістю та пружними властивостями перевищують високоякісні сталі, а кадмієві та хромисті бронзи найбільш тепло- та електропровідні. 
 
Мідно-нікелеві сплави мають високу корозійну стійкість та особливі електричні властивості, які змінюються залежно від вмісту нікелю. Крім нікелю, до складу сплаву можуть входити й інші елементи. Позначаються ці сплави МН0,6, МН16, тобто вміщують 0,6 % нікелю, І6 % нікелю і так далі. Деякі мідно-нікелеві сплави мають власні назви: 
константан (МНМц40-1,5) —вміщує марганець. Використовується для реостатів, нагрівних приладів (до 500°С); 
манганін (МНМцЗ-12) також вміщує марганець. Використовують для електротехнічних виробів та опорів; 
копель (МНМц43-0,5) — для термопар; 
куніаль (МНА13-3) —для машин підвищеної міцності; 
нейзільбер, «нове срібло» (МНЦ15-20)—для деталей електромашин, медичного інструменту, посуду; 
мельхіор (МНЖМцЗО-0,8-1) — для труб термостатів, а МН19—столового посуду. 
Жароміцні сплави міді містять у невеликих кількостях кадмій —близько 1%, цирконій —до 0,5%, хром —до 1,0%, кобальт — до 2,7 %, берилій — до 0,7 %, титан — до 0,15 %. 
 
Використовують ці сплави для електродів машин контактного і шовного зварювання, колекторів електродвигунів та інших деталей, які в процесі роботи нагріваються.  
 
 
Алюміній (Al) легкий та малоокислюваний метал, дуже поширений в домашньому побуті. Чистий алюміній позначається А з відповідною цифрою (А99—АО). Проте здебільшого використовується алюміній з невеликими домішками. Так, є деформівний технічний алюміній АД1, корозієстійкі сплави з домішкою марганцю АМц та магнію АМг, конструкційні сплави (дюралюміній) Д1—Д19, жароміцний з домішкою міді АК4, конструкційний високоміцний з домішкою цинку та міді В93—В9бц; ливарний алюміній АЛ1—АЛ21, ВАЛІ. З останніх двох відливають поршні, головки двигунів та інші деталі, що працюють при температурі до 350 °С.  
 
Дюралюміній широко використовують в авіації. На алюмінієвих листах завжди наноситься його марка і спосіб обробки, позначений буквою в кінці. Так, гарячекатані листи позначаються буквою А, відпалені — М (Д1А-М); листи з поверхневим ущільненням механічним шляхом (нагартовані)—Н, наприклад, Д1А-Н, напівнагартовані — П(ДІА-П), загартовані — Т(Д1-Т), листи підвищеної міцності — ТВ. 
Листи із сплавів алюмінію, але. зверху вкриті тонким шаром чистого алюмінію, не мають ніякого позначення або ж на них буває напис «Плакированньїе», а неоплаковані — буквою Б. 
 
Цинк (Zn) у чистому вигляді — ЦВЧ, ЦО, ЦЗ використовують в основному як покриття чорних металів, щоб захистити їх від корозії. Оскільки чорні метали і цинк мають різний електричний потенціал, на поверхні виробу цинкове покриття тримається дуже міцно. 
Крім сплаву цинку з міддю, що утворюють латунь, є сплави цинку з алюмінієм, міддю і магнієм — ЦАМ4-1 і з алюмінієм ЦА4, з яких відливають карбюратори автомобілів, рамки спідометрів, бензонасоси, деталі пилососів тощо. Є також антифрикційні сплави ЦАМ9-1,5, ЦАМ10-5 для виготовлення вкладишів, втулок та інших. 
 
Магній (Mg) метал, який в чистому вигляді майже не використовують, але є магнієво-літієві сплави надлегкі ИМБ2, з високою звукопровідністю МА17, з високою демпферуючою здатністю МЦП, їх використовують у конструкціях, що піддаються вібрації. 
 
 
Титан (Ti) — майже вдвоє легший за сталь, за такої ж міцності він має вищу температуру плавлення, низьку теплопровідність і погані антифрикційні властивості, але легко кується, штампується. При нагріванні до 500 °С на повітрі вій не окислюється, а при вищій температурі на його поверхні утворюєтеся міцна захисна плівка. Тому з титану та його сплавів виготовляють обшивку надзвукових літаків, компресори реактивних двигунів, в турбобудуванні — лопасті та диски турбін тощо. З листового титану можна виготовити (із застосуванням аргонного зварювання) легкі глушники для автомобілів, які не іржавіють і не прогоряють. 
 
 
Олово (Sn) — важкий м'який метал сріблястого кольору з температурою плавлення 232 °С. У чистому вигляді олово не окислюється, стійке проти дії харчових кислот. Раніше ним покривали кухонний посуд, молочні бідони. Тепер для цього переважно застосовують нержавіючу сталь або «харчовий алюміній». 
Використовують олово для паяння у чистому вигляді або для приготування різних припоїв (переважно з свинцем). Днище та крила автомобіля, покриті оловом або його сплавом, не піддаються корозії, але цю луджену поверхню слід захистити від ударів камінців, піску тощо м'якою мастикою. 
Пруток чистого олова при Згинанні хрустить, бо відбувається Розрив кристалів. Якщо олово зберігається при температурі нижче ІЗ °С, воно поволі перетворюється в сірий порошок. Таке явище називають «олов'яною чумою». Тому прутки чистого олова слід зберігати при вищій температурі. 
 
Свинець (Pb) — м'який, важкий, синювато-сірого кольору, блискучий метал з температурою плавлення 327,4 С. Він дуже пластичний, тому в чистому вигляді його використовують для захисту кабелів, які укладають у землю, для зачеканення з'єднань чавунних труб, де його запресовують за допомогою спеціальних оправок, для ущільнень кришок котлів, вода в яких не використовується для харчування. З нього також відливають рибацькі грузила. Свинець стійкий проти соляної та сірчаної кислот. Азотна та плавикова кислоти добре його розчиняють. В основному ж свинець використовують для приготування припоїв у сплаві з оловом та іншими легкоплавкими металами. 
 
Кадмій (Cd) за механічними властивостями подібний до олова, сріблясто-синюватого кольору але м'якший від нього. В чистому вигляді застосовують мало, але його часто додають в припої, оскільки він зменшує температуру плавлення. 
 
Вісмут (Ві) сріблясто-білий з червонуватим відтінком. Використовується для приготування припоїв, бо з іншими металами зменшує їх температуру плавлення. 
 
Сурма (Sb) метал сріблясто-білого кольору з голубуватим відтінком, крихкий. Плавиться при температурі 630°, але при додаванні її до інших металів зменшує температуру їх плавлення. Особливістю сурми є те, що в сплавах з м'якими металами (оловом, свинцем тощо) вона надає їм твердості, утворюючи в них ніби тверду кристалічну решітку, простір між кристалами якої заповнює м'який метал. Це щось подібне до залізобетону, де з залізних прутів виготовляють каркас, який заливають бетоном. 
Сурма входить до складу бабітів (антифрикційний сплав для підшипників ковзання) та друкарського сплаву (сурма — 3 масові/частини, олово— 12, мідь —2), з якого відливають шрифти, матриці тощо. Плавляться друкарські сплави при температурі 110—150 °С залежно від складу. 
 
Хром (Cr)—блискучий метал з синюватим відтінком, за питомою вагою близький до заліза. Він досить твердий (на диницю менше від алмаза), проте крихкий. Температура плавлення 1910 °С. Він стійкий проти окислення в атмосфері та у Воді. Азотна кислота та «царська водка» його не розчиняють В розчинах соляної та сірчаної кислот він розчиняється поволі, але більш активно у міцній соляній кислоті. В чистому вигляді хром широко використовують для декоративного та антикорозійного покриття інших металів (хромування). Проте плівка хрому пориста, через неї проникає волога і чорні метали під хромом згодом іржавіють. Тому чорні метали спочатку вкривають міддю, зверху нікелем, а вже потім хромом, тобто робиться тришарове покриття. Інколи чорний метал вкривають нікелем, а вже потім хромом. 
 
Хром досить міцний проти стирання, але на ньому погано утримується мастило, тому спочатку наносять плівку пористого хрому , яка добре утримує масло і досить добре захищає поверхню від стирання. В промисловості хром широко використовують для виготовлення легованих хромистих сталей високої міцності. 
 
Нікель (Ni)—сріблясто-білий метал. Порівняно із хромом має жовтуватий відтінок. Температура плавлення 1455°. На повітрі та у вологому середовищі не окислюється і за цими властивостями наближається до благородних металів. Концентровані сірчана та соляна кислоти діють на нікель слабо, але азотна його розчиняє. Використовують нікель для захисного та декоративного покриття металів (нікелювання), а також для приготування нержавіючих сталей. Сплав нікелю з хромом називають ніхромом. З нього виготовляють спіралі електронагрівних приладів. 
 
Срібло (Ag) — благородний метал білого кольору з синюватим відтінком. Температура плавлення 960 °С. Теплопровідність у срібла найвища серед металів. На повітрі і у вологому середовищі срібло не окислюється. Добре розчиняється у підігрітій сірчаній або азотній кислотах. 
При плавленні срібло активно поглинає з повітря кисень, а при охолодженні виділяє його. Тому краще всього срібло плавити під шаром деревного вугілля. 
З срібла 916, 900, 875 та 800-ї проби виготовляють прикраси (персні, браслети, кулони) та побутові предмети (виделки, ложки тощо). Контакти різних розмикальних пристроїв (наприклад, у гіерервника автомобіля), покриті тонким шаром срібла, працюють без «загорання» довго і надійно. 
Іони срібла, розчиненого у воді, знезаражують її. Така «срібна вода» тривалий час зберігається без псування, а вживання її позитивно впливає на організм. У продажу є спеціальні апарати для «сріблення» води. Срібло широко використовують у ювелірному виробництві для домішок до золота (у відповідності до проби), а також для гПриготування фотографічних матеріалів, припоїв тощо.