Розміщення продуктивних сил Центрально-Українського регіону (Кіровоградська і Черкаська області) і характеристика Одеської залізниці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2013 в 22:16, курсовая работа

Описание работы

Проблеми регіонального розвитку Центрально-Українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про складну демографічну ситуацію. Понад з тим у районі немає великих міст, розвинених галузей промисловості, що є носіями технічного прогресу.
Площа Центрально-Українського економічного району становить 45,5 т.км2. До нього належать Кіровоградська та Черкаська області, площа яких становить 24,6 і 20,9 т.км2 відповідно.

Файлы: 1 файл

Міністерство транспорту та зв.doc

— 314.50 Кб (Скачать файл)

                      Українська державна академія залізничного транспорту

 

 

 

 

Кафедра «ЕП та ОВ»

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

 

«Регіональна економіка»

 

 

Тема:

«Розміщення продуктивних сил Центрально-Українського регіону (Кіровоградська і Черкаська      області) і характеристика Одеської залізниці»

 

 

 

    

 

 

                                                             Перевірив

                                                                          старший викладач 

                                                                Янченко Н.В

 

  Виконала

  студентка групи 8-І-ЕП

  Дудка К.В.

 

 

 

 

 

                                                        Харків 2010

                                                  Вступ

 

Проблеми регіонального  розвитку Центрально-Українського економічного району – це проблеми невикористаних можливостей, нереалізованого потенціалу. Зменшення чисельності працездатного населення, депопуляція - свідчать про складну демографічну ситуацію. Понад з тим у районі немає великих міст, розвинених галузей промисловості, що є носіями технічного прогресу.

Площа Центрально-Українського економічного району становить 45,5 т.км2. До нього належать Кіровоградська та Черкаська області, площа яких становить 24,6 і 20,9 т.км2 відповідно.

Географічне положення та природні умови сприятливі для подальшого розвитку АПК Центрально-Українського економічного району, але неповністю реалізовані можливості розвитку харчової промисловості. Розгляду рівня розвитку і структури господарства району, економіко-географічній оцінці географічного положення, природних умов і природних ресурсів району,характеристиці транспорту,особливо залізничного, присвячена дана курсова робота.

 

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        

 

                                                                План

 

Вступ

 

1. Місце і роль району  у внутрішньо-українському поділі  праці.

 

    1.1 Економіко-географічне  положення.

 

    1.2 Природні  умови і ресурси, їхня господарська оцінка.

 

    1.3 Населення,  трудові ресурси, зайнятість. Розрахунок  щільності  

     населення.

 

    1.4 Стисла історія розвитку господарства району. Промисловість.

    Сільське господарство. Сфера обслуговування населення.

 

2. Характеристика залізниці району її взаємодія з іншими видами транспорту.

 

    2.1 Залізничний  транспорт. Розрахунок густоти  залізничної мережі за 

     адміністративно-територіальними  одиницями.

 

   2.2 Характеристика  перевізної роботи дороги.

 

   2.3 Структура і  напрямок основних вантажопотоків.

 

   2.4 Інші види  транспорту і їхня характеристика.

  

   2.5 Взаємодія залізниці  з іншими видами транспорту. 

 

3.Охорона навколишнього  природного середовища району.

 

   3.1 Сучасний екологічний  стан району.

   

   3.2 Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.

 

3.3 Шляхи вирішення  екологічних проблем.

 

Висновок.

 

Список літератури.

 

 

1.Місце і роль району у внутрішньо-українському поділі праці

 

1.1  Територія Центрального економічного району відноситься до давньоосвоєних. Ще племена полян в VI – VIII ст. заселяли дану територію. Надалі вона ввійшла в склад Київської Русі; поштовхом до розвитку було розташування регіону на шляху “із варяг у греки”. З X – XI ст. відомі такі населені пункти, як Звенигородка, Канів, Корсунь, Черкаси. Водночас, це була прикордонна територія, яка постійно зазнавала нападів кочових племен з півдня і південного сходу. В період середньовіччя територія мала назву: "Дике поле" і входила до земель війська запорізького з відповідним для того часу адміністративним поділом (паланки). На той час припадає заснування низки міських населених пунктів, які відігравали роль адміністративних одиниць та торговельних центрів – це Городище, Жашків, Сміла, Тальне, Умань, Христинівка, Чигирин (Черкаська область). Найголовніші козацькі полки формувались у Черкасах, Корсуні, Чигирині, Каневі, Кропивні, Умані. Тут зародилися державотворчі процеси, які сприяли утворенню в середині XVII століття української козацької держави, першою столицею якої став Чигирин. Це місто було і резиденцією гетьмана України Б.Хмельницького.

 

У різні часи ці землі  були центром боротьби проти поневолення  з боку Литви, Польщі, Туреччини, чисельних  селянсько-козацьких повстань, в  тому числі під керівництвом К.Косинського, С.Наливайка, Т.Федоровича, Я. Остряниці.

 

16 травня 1648 року під  Корсунем відбулася одна з  визначальних битв народно-визвольної  війни українського народу 1648-1654 років проти шляхетської Польщі  під проводом Б.Хмельницького.  Разом з ним діяли Іван Богун,  Максим Кривоніс, Нестор Морозенко, Филон Джалалій.

 

Територія сучасної Черкащини  та Кіровоградщини була одним з основних районів формування гайдамацьких загонів  в Україні та розвитку гайдамацького  руху, який досяг найбільшого піднесення у 1768 році і ввійшов в історію  під назвою “Коліївщина”.

 

Саму Черкащину по праву називають Шевченковим  краєм. Великий пророк незалежності України народився в с. Кирилівка (Моринці) Звенигородського району. Похований  на Чернечій горі поблизу Канева. З  метою вшанування його пам’яті створені Шевченківський заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” і національний заповідник у м. Каневі.

 

Нещодавно центральний  економічний район було теріторіально  змінено. До нього приедналася Київська область(раніше вона належала до поліського ек. регіону). Такі зміни відбулися через спільності в спеціалізації Київської області і центрального ек. району.

 

Центральний економічний  район займає, у відповідності  до назви, центральне географічне положення  в межах України і є єдиним районом, котрий займає повністю внутрішнє положення в державі. Складається з двох адміністративних областей – Кіровоградської та Черкаської. Площа району – 45.5 тис. км² (7,5% площі держави), населення – 2530,5 тис. осіб (5,2% населення України). За територіально-адміністративним устроєм в межах району налічується 41 район, 28 міст, 41 смт та 1843 сільських населених пунктів. В загальнодержавному поділі праці район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості.

 

Район розташований в  центральній частині України. Східною  межею виступає р. Дніпро та Північно-Східний  економічний район. На півночі район  межує з Київським, на заході – з Подільським, на півдні – з Причорноморським та Придніпровським соціально-економічними районами. Практично це є єдиний район України, який немає виходу в будь-якій формі до державного кордону України.

 

Саме центральність  розташування району є основною позитивною рисою його економіко-географічного положення – регіон розташовується практично на однаковій відстані від усіх економічних районів, хоч визначальну роль на його розвиток мають столичний регіон разом з Києвом та Придніпровський соціально-економічний район. Територією району проходять залізничні колії за напрямками Одеса – Київ – Москва, Львів – Кіровоград – Харків, Донецьк – Кіровоград – Харків, Київ – Черкаси – Запоріжжя. В широтному та меридіональному напрямках проходять і автомобільні шляхи.

 

Трубопровідний транспорт  представлений ділянками газопроводів Уренгой – Помари – Ужгород, “Союз”.

 

Серед негативних сторін економіко-географічного положення  виділяється відсутність можливості прямого виходу до державного кордону  та опосередкованість виходу до морського узбережжя.

 

1.2  За геологічною будовою район повністю відповідає центральній частині Українського кристалічного щита – Кіровоградський та Білоцерківського блоків., з виходами на поверхню кристалічних порід. Рельєф території в основному височинний і хвилястий. Осадовий чохол поту тужністю від 150м залягає на денудованій поверхні фундаменту. На всій території в його будові беруть участь кайнозойські, лише на крайньому північному-заході – мезозойські відклади. Палеогенова система представлена пісками, бурим вугіллям, глинами, мергелями, неогенова – піщано-глинистими відкладами. Повсюдно поширені неоген-нижньоатнропогенові червонобурі відклади. Антропогенові відклади на плато представлені лесами, в річкових долинах – давнім і сучасним алювієм.

 

Кліматичні умови регіону  сприятливі для розвитку сільського господарства. Клімат помірно континентальний. Середні температури липня 20°...21°С, січня -5°...-6°С. Зима м’яка з частими  відлигами, літо тепле, сухе. Тривалість безморозного періоду до 170 днів, сума активних температур близько 3000°. Середньорічна кількість опадів до 520 мм. Сталий сніговий покрив (11-16 см)встановлюється в другій половині грудня і лежить до кінця лютого – початку березня.

 

Центральний економічний  район розташований в межах недостатньо вологої, теплої та посушливої дуже теплої агро кліматичної зони. В цілому клімат території сприятливий для розвитку сільського господарства, зокрема для вирощування зернових – озимої пшениці, кукурудзи, з технічних – цукрових буряків, соняшнику.

 

Район характеризується одним з найкращих в Україні  ґрунтовим покривом. В лісостеповій частині Кіровоградської області  переважають чорноземи середньо- і малогумусні чорноземи опідзолені. Для степової частини характерні чорноземи середньо- і малогумусні. В Черкаській області переважають лісові, лучні ґрунти, а також типові малогумусні чорноземи. У долинах річок поширені чорноземно-лучні та лучно-болотні ґрунти. Еродованість земель складає 48%.

 

Загалом у ґрунтовому покриві району до 80% території зайнято родючими чорноземами, що є найбільш продуктивними для сільськогосподарських рослин. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району.

 

Серед степової рослинності  переважають типчак, тимофіївка, ковила, тонконіг, волошка, молочай, ромашка.

 

Водними ресурсами район  забезпечений недостатньо. По його території  протікають річки Дніпро та Південний  Буг з притоками. Пересічна густота  річкової сітки складає 0,13 – 0,18 км/км2 . в районі налічується 210 річок, довжина  кожної понад 10 км.; є також 100 водосховищ, 2,4 тис. заплавних озер та ставків. Тут також є Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське водосховища. На території Українського кристалічного щита є родовища лікувальних родонових та інших мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам’янка). Район багатий на корисні копалини. Це пов’язано в значній мірі з розташуванням території в межах Українського кристалічного щита та особливостей геологічної будови. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну. Значні промислові запаси мають і розробляють родовища біля м. Олександрії та Ватутіно. Активно розробляють також Тарнавське, Козацьке родовища. Але через незначну енергетичну цінність родовища розробляються лише для забезпечення власних, місцевих потреб. Є родовища горючих сланців, найбільше в Україні (Барвисте). В долині р. Ірдинь видобувають торф.

 

Район має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв’язку з наявним  тут покладами уранових руд (Кіровогорадська  область, м. Смоліне). У східній частині району зосереджені поклади залізистих кварцитів, у Побужжі – хромітів та нікелевих руд. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища (Клинці, Юріївське та ін.) – основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі. За даними геологів існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, міді, хрому, вольфраму та рідкісних металів.

 

В районі розвідані значні запаси нерудних корисних копалин.

 

Площа розповсюдження бентонітових глин становить понад 1 тис. км²

 

В районі поширені палигорськитові глини – універсальна мінеральна сировина. Вони застосовуються як сорбенти, осушувачі, дезодоранти, інгібітори, суспензатори, наповнювачі для приготування солестійких бурових розчинів, очищення та обезбарвлення тваринних жирів, олій, у виробництві добрив, пестицидів, фарб, фармації, для очищення питних вод від колоїдних матеріалів, як адсорбент алкалоїдів, бактерій, отрут, радіонуклідів, важких металів.

 

Тут також розташоване  одне з найбільших у світі родовищ  графіту – Завалівське. Поширені різноманітні будівельні матеріали: сірий і рожевий граніт, габро, лабрадорит, кварцит, мергель.

 

Отже, район є посередньо забезпечений основними видами природнім  ресурсів, серед яких в першу чергу  виділяються ґрунтові та агрокліматичні.

 

1.3 За чисельністю населення район відноситься до найменших в Україні – на 1.01.2002р. тут проживало 2,5 млн. осіб (5,3% населення України). Кількість населення в районі в останнє десятиліття зменшується, що пов’язано з природним процесом скорочення населення (впродовж 1989 – 2000рр. більш ніж на 100 тис. осіб).

 

Вперше мінусові показники  в народжуваності в були зафіксовані  в районі ще в 1991р. Основні причини  загальновідомі – кризових стан в  економіці, екологічна криза, соціальна  незахищеність. Кількість народжених в районі на 2002р. складала 7,6 особи на 1000 мешканців ( в 1991р. – 12,2). Смертність складала відповідно 17,7 і 17,5. Відповідно, природній приріст в районі становить – 10,1 о/о, що значно перевищує пересічно державний показник.

 

Для детальнішого розгляду динаміки населення Центрального соціально-економічного району варто приділити увагу зміні чисельності населення в різних вікових групах та за статтю. Якщо порівняти в загальному кількість чоловіків та жінок, то за період 1989-2002рр. кількість чоловіків зменшилась на 40 тис. осіб, а жінок – більш ніж на 60 тис. осіб. Однією з основних причин є те, що в середині 90-х на роботу за кордон з регіону масово виїжджали жінки працездатного віку. Зміна чисельності жінок та чоловіків в районі наведена в таблиці.

Информация о работе Розміщення продуктивних сил Центрально-Українського регіону (Кіровоградська і Черкаська області) і характеристика Одеської залізниці