Контрольна робота з «Митне регулювання»

по-друге, як захід попередження учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій області, а також  як міра для припинення незаконної конкуренції у випадках, передбачених законами України; 
по-третє, як відповідь на дискримінаційні і недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, що обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. 
          При цьому ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку. 
         Антидемпінгове мито - вид ввізного мита, що забезпечує захист внутрішнього ринку країн від ввезення товарів за демпінговими цінами. 
        Демпінг - продаж товарів монополіями на зовнішніх ринках за непридатними цінами, тобто за цінами, більш низькими, ніж на внутрішньому ринку. 
        В промислове розвинених країнах прийнято національні антидемпінгові закони (в СІЛА- у 1921 р., Великобританії 1957р., Франції - 1958 р., ФРН - 1962 р., Італії - 1963 р., Україні - 1998 р.), які правилах стягнення та розрахунку антидемпінгового мита. Антидемпінгове мито, як правило, стягується з імпортних товарів або реалізованих за непридатними цінами, або завезених з країн, які субсидують експорт. Антидемпінгове мито підвищує ціни на іноземні товари на внутрішньому ринку. Тому використання цього мита загострює протиріччя між країнами і спричиняє митні війни. Міжнародне співтовариство неодноразово намагалося створити міжнародні угоди, які регулюють застосування антидемпінгового мита. У 1947 р. було прийнято Генеральну Угоду з Тарифів і Торгівлі (ГАТТ), у 1967 р. - Антидемпінговий кодекс, в якому наводяться визначення демпінгу та методика розрахунку антидемпінгового мита. Відповідно до вимог ГАТТ використання антидемпінгового мита дозволяється у випадку, якщо демпінг завдає матеріальних збитків національній промисловості країни. Погіршення економічного становища країн у 70-х роках викликало різке загострення конкурентної боротьби між монополіями США, країн ЄЕС і Японії. В цих умовах стало широко застосовуватися антидемпінгове мито для обмеження імпорту з країн-конкурентів. Так, країни ЄЕС наприкінці 70-х років ввели антидемпінгове мито в розмірі 10-20% на імпорт японських підшипників, а наприкінці 1980-тимчасові антидемпінгове мито на деякі товари хімічної промисловості СІЛА, експортовані за демпінговими цінами. У серпні 1980 р. СІЛА підняли з 4 до 25 % мито на японські малогабаритні вантажівки, що стало початком автомобільної війни між цими країнами. 
         Антидемпінгове мито в нашій державі застосовується: по-перше, у разі ввезення до митної території України товарів за ціною істотно нижчою від їх конкурентної ціни в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає або загрожує завдати збитку вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні; 
по-друге, в разі вивезення за межі N0111101 території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України. 
          Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експорту на момент цього експорту і заявленою ціною при його ввезенні до митної території України або різниці між ціною об'єкта демпінгу з України і середньою ціною українського експорту подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів на той же період часу. 
        Компенсаційне мито - це мито, стягнене понад звичайний розмір ввізного мита. Компенсаційне мито застосовується з метою зниження конкурентоздатності імпортних товарів на внутрішньому ринку і тим самим відіграє протекціоністську роль. В умовах різкого загострення проблеми збуту іноземні постачальники, які широко користуються в своїй країні державними субсидіями, стали штучно підвищувати конкурентоздатність експортованих товарів шляхом зниження цін. Ставка компенсаційного мита залежить від розміру субсидій і тому може значно перевищувати ставку ввізного мита на той же товар. 
       В Україні компенсаційне мито застосовується в разі: 
по-перше, ввезення до митної території України товарів, при виробництві, експорті яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке ввезення завдає або загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні; 
по-друге, вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, експорту яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає або загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

       Ставка компенсаційного мита не може перевищувати виявленого розміру субсидій. Для встановлення факторів, що дають підстави для застосування спеціального, антидемпінгового і компенсаційного мита, проводиться розслідування. 
        Розслідування проводиться Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків за заявою українських або іноземних зацікавлених державних органів, підприємств, організацій, а також з ініціативи Митно-тарифної ради України. 
 
ВИСНОВКИ 
1. Зовнішньоекономічні відносини держави, зокрема України, є надзвичайно важливим економічним сектором діяльності, що сприяє досягненню нею головних, стратегічних цілей. 
2. Імпортний митний тариф (ввізне мито) – головний інструмент зовнішньоекономічної діяльності у сфері імпортних надходжень. 
3. Основні види ввізного та вивізного мита – адвалерне, специфічне та комбіноване. 
4. Ввізне мито впливає на життєвий рівень у державі, особливо на споживачів імпортної продукції, а також на державний бюджет. Виробників, та на світову економіку в цілому. 
5. Загалом застосування ввізного мита знижується життєвий рівень споживачів і за їх рахунок частину збитків перерозподіляє на користь вітчизняних виробників аналогічної до імпортованої продукції. Решту збитків споживачів отримує бюджет держави і певна частина економічних втрат споживачів вистарчається для суспільства безповоротно. 
6. Вступ будь-якої держави до митного союзу змінює механізм застосування нею ввізного і вивізного мита і впливає на величину митних надходжень до державної казки. 
7. застосування ввізного мита веде до зниження ціни на внутрішньому ринку для споживачів виробників даного товару. 
8. Конституція США забороняє застосовувати вивізне мито на вітчизняний експорт. 

Список використаної літератури: 
 
1. М.Терещенко: Основи митного законодавства К,: Либідь. 2002 р. 
 
2. В.Дубчак: Митна справа: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2002р. 
 
3. В.Пашко: Митна справа Видавництво наука – К.: 2000р. 
 
4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю /За ред. А.И.Кредитова. – К.: Фенікс, 1996. 
 
5. Борковський І. Історія міжнародної торгівлі. – К.: Основи, 1996. 
 
6. Киреєю А.П. Международная экономика. Учебн.посообие. М., 1997. 
 
7. Пебро М. Международные экономические, валютно-финансовые отношения. М. Прогрес – Універсал, 1994. 
 
8. Ермов А.Д. Основы управление и организация в таможенном деле: Учебн. Пособие- Спб: ИВЭСЭП, С. Петерб. Филиал РТА им. Б.Бобкова, знание, 1999.