Шляхи підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів

1. Поняття про недержавні пенсійні фонди

 

Недержа́вний пенсі́йний фонд (НПФ) — це фінансова установа, що працює винятково для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їхнього збільшення та захисту від інфляції, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів.

Недержавну пенсію виплачують додатково  до державної. Розмір недержавної пенсії, на яку можуть сподіватися вкладники й учасники, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення та суми отриманого інвестиційного прибутку.

З моменту зарахування коштів на індивідуальний пенсійний рахунок  вони стають вашою приватною власністю, на них поширюється право успадкування, їх не можна відчужити на користь третіх осіб.

НПФ бувають трьох  видів:

• відкриті
• корпоративні
• професійні

Податкове законодавство України звільняє учасників НПФ від оподаткування вкладів аж до моменту одержання пенсійних виплат. Учасник НПФ (вкладник фонду на свою користь) у будь-який момент може перевести кошти в інший недержавний пенсійний фонд, у страхову організацію або на банківський пенсійний депозитний рахунок.

Пенсійний вік, після  досягнення якого учасник має  право на одержання пенсійних  виплат, він визначає самостійно. Цей  вік може відрізнятися від пенсійного віку, визначеного в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та не більш ніж на 10 років, тобто від 50 до 70 років — для чоловіків, від 45 до 65 років — для жінок.

Учасник має право  на одноразові виплати з НПФ, якщо:

• на момент виходу на пенсію сума коштів на індивідуальному рахунку менша, ніж законодавчо встановлена мінімальна сума;
• він виїжджає за кордон на постійне місце проживання;
• стан його здоров'я — критичний, і це підтвердила медична установа (онкологічне захворювання, інсульт, інвалідність І групи).

Окрім того, пенсійні кошти  одноразово виплачують спадкоємцям учасника НПФ.

НПФ не здійснює своєї  діяльності самостійно, а користується послугами адміністратора (адміністрування  фонду), зберігача (зберігання активів) і управляючого активами (управління активами). Послуги з адміністрування  та управління активами можуть надаватися однією юридичною особою.

Адміністратор веде бухгалтерський та податковий облік НПФ і саме він володіє інформацією скільки  коштів накопичено на користь кожного  учасника НПФ.

2. Аналіз сучасного  стану та основних перешкод на шляху розвитку недержавних пенсійних фондів України

Недержавне пенсійне забезпечення відіграє надзвичайно  важливу роль

у забезпеченні гідного  рівня життя громадян після виходу на пенсію. А також, забезпечує економічний  розвиток країни, оскільки сформовані фонди за рахунок внесків вкладників є стабільним джерелом інвестицій. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення обумовлюється такими чинниками:

● демографічні: посилення  демографічного старіння населення, що призводить до незбалансованості демографічного навантаження на працездатне населення.  Згідно зі статистичними даними, вже сьогодні на двох пенсіонерів (13,8 млн осіб) припадає усього троє працюючих (21 млн осіб).  За прогнозом уряду до 2050 р. кількість пенсіонерів в Україні збільшиться у два рази;

● соціальні: перехід  до ринкової економіки зумовив відмову  від принципу,  на якому була побудована солідарна система: "працюючі повинні забезпечувати грошима непрацюючих";

• зниження економічної активності працездатного населення;
• масштабна трудова міграція працездатного населення;
• поширення тіньової зайнятості і тіньових доходів;
• наявністю у значної частини працюючих пільг із сплати внесків у Пен-

сійний фонд;

• низький рівень заробітної плати, високий рівень заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування призводить до дефіциту коштів Державного Пенсійного фонду.

Питання розвитку недержавного пенсійного забезпечення є пріоритетним

у діяльності Уряду. Оскільки воно є складовою частиною системи  добровільного пенсійного забезпечення, яке передбачає диверсифікацію джерел отримання доходів та має на меті покращити пенсійне забезпечення громадян України.

Треба відзначити,  що вагомим поштовхом у розвитку як накопичу-

вальної пенсійної системи,  так і недержавного пенсійного забезпечення має поточний стан добровільного пенсійного забезпечення. А саме, згідно з даними Міністерства праці та соціальної політики України на сьогодні маємо конкретні позитивні результати у солідарній системі –  першому рівні пенсійної системи.  Так починаючи із січня місяця цього року докорінно змінилася структура одержувачів пенсій щодо їх розмірів. Так, у 2,5 раза збільшено чисельність пенсіонерів, розмір пенсії у яких перевищував 1500 грн, тобто досяг і перевищив рівень середньої заробітної плати;  у 2,2 раза –  одержувачів пенсій у розмірі від 1000 до 1500 грн; в 1,4 раза – одержувачів пенсій у розмірі від 500 до 1000 грн

Середній розмір трудової пенсії підвищено на 32 %,  а співвідношення

середньої пенсії до мінімальної  пенсії за віком збільшено з 42 % (у грудні 2007 р.) до 60 % (у квітні 2008 р.). Планується підвищувати і надалі рівень пенсійних виплат та соціального забезпечення громадян, проте зрозуміло, що підтримання такого рівня пенсійних виплат на майбутнє неможливе без розвитку добровільної накопичувальної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Ринок послуг недержавних  пенсійних фондів сьогодні є найбільш ди-

намічним серед усіх фінансових ринків України. До реєстру фінансових установ уже внесено понад 100 недержавних пенсійних фондів.  За їх кількістю Україна виглядає досить непогано серед країн центральної та східної Європи.

На сьогодні із 101 недержавного пенсійного фонду 14 –  корпоративних, 8 – професійних та 79 – відкритих. Це дає можливість роботодавцям та населенню зробити необхідний вибір.

 

3. Основні напрями підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів України

Одним із головних пріоритетних напрямків соціального забезпечення в Україні, згідно з Законом "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є пенсійна система, як основа матеріального стану непрацюючих громадян. Обов'язком держави в цьому напрямку є певні організаційні заходи, які дають змогу поетапно, з врахуванням особливостей бюджетного наповнення, досягти відповідного рівня пенсійного забезпечення цієї категорії населення. Починаючи з 2004 р. із прийняттям Закону, починає формуватись нова пенсійна система, яка дасть змогу забезпечити громадянам країни достатній соціальний рівень забезпечення після закінчення активної трудової діяльності. Саме реформування пенсійної системи дасть змогу встановити пряму залежність розміру майбутніх пенсійних виплат безпосередньо від кожної працюючої людини, а не лише від держави. Тобто, це можливість для кожної працюючої людини забезпечити собі достатній рівень доходу після завершення трудової діяльності. Суть пенсійної реформи полягає у переході до трирівневої пенсійної системи, де третім рівнем являється система недержавного пенсійного забезпечення (добровільна накопичувальна).

Третій рівень системи пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі громадян у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових пенсійних виплат. Громадяни на власний вибір відкривають аналогічний накопичувальний рахунок у будь-якому недержавному пенсійному фонді, та вносять внески згідно з укладеною угодою.

Трирівнева пенсійна система гарантує, що кошти на рахунках Державного та недержавних пенсійних  фондів є безпосередньою власністю  вкладників. Тобто, по досягненню пенсійного віку їм буде виплачуватись пенсія першого рівня (солідарна), а також додаткова пенсія у вигляді щомісячних виплат з накопичувальних рахунків Державного пенсійного фонду чи недержавних пенсійних фондів (третій рівень пенсійної системи).

Таблиця 3.1 - Прогноз кількості недержавних пенсійних фондів на 2010, 2011 роки

Показник	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість недержавних  пенсійних фондів	79	96	110	109	124	135

Отже ми бачимо, що за прогнозом, кількість недержавних  пенсійних фондів буде зростати: у 2010 році в порівнянні з 2009 на 14%, а у 2011 році в порівнянні з 2010 на 9%.

Для того, щоб покращення функціонування недержавних пенсійних фондів здійснюються наступні дії :

1) органами виконавчої влади розроблена необхідна нормативно-правова база, достатня для створення та діяльності недержавних пенсійних фондів та інфраструктури, що їх обслуговує. Зокрема, тільки Держфінпослуг, відповідно до своєї компетенції, розробила 31 нормативно-правовий акт, що регулює діяльність суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення;

2) Кабінет Міністрів України запропонував відповідний план заходів, які забезпечили поступовий розвиток ринку послуг недержавного пенсійного забезпечення. Подальший розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення неможливий без активної підтримки її розвитку з боку широких верств населення. Можна дізнатися поведінку народу спрогнозувавши скільки учасників недержавних пенсійних фондів буде в 2010, 2011 році, а також, яка кількість контрактів з недержавним пенсійним фондом буде підписано.

Таблиця 3.2 - Прогноз кількості учасників недержавних пенсійних фондів у 2010 і 2011 роках

Показник	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість учасників	193,3	278,7	482,5	495,7	640,3	751,4

За прогнозом кількість  учасників недержавних пенсійних  фондів стрімко зростатиме: у 2010 збільшиться на 22,6% в порівнянні з 2009 роком, а у 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшиться на 14,8%.

Таблиця 3.3 - Прогноз кількості  пенсійних контрактів у 2010 і 2011 роках

Вкладники	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Фізичні особи	28517	41277	47400	47402	56843	63121
Юридичні особи	13010	14661	14857	14895	15818	16404

За прогнозом кількість  укладених договорів, як с фізичними  так і з юридичними особами  буде збільшуватися: у 2010 збільшиться  кількість договорів з фізичними  особами на 16,6% в порівнянні з 2009 роком, а у 2011 році збільшиться на 9,9%. У 2010 році договорів з юридичними особами збільшиться на 5,8%, а в 2011році на 3,6%. Можна побачити, що темпи зростання договорів з юридичними особами значно менші від темпів зростання кількості договорів з юридичними особами.

3) державною комісією з регулювання  ринків фінансових послуг України  для виконання розпорядження  Кабінету Міністрів України з  цих питань був розроблений  та затверджений План реалізації  заходів з проведення роз'яснювальної роботи з питань недержавного пенсійного забезпечення на 2007-2008 рр. Протоколом про співпрацю і технічну допомогу між Держфінпослуг та підприємством.

4) проектом Розвитку  ринків капіталу від 15.12.2006 р.  № 178 АВ передбачено проведення  регіональних круглих столів з питань діяльності недержавних пенсійних фондів для роботодавців, підготовка навчального посібника стосовно функціонування недержавних пенсійних фондів, проведення регулярних круглих столів для ЗМІ стосовно діяльності недержавних пенсійних фондів, підготовка брошур, рекламних роликів та інших інформаційних матеріалів для громадськості стосовно пенсійної реформи.

5) Держфінпослуг здійснює  активну співпрацю з обласними  та місцевими органами самоврядування  щодо поширення інформації про  систему недержавного пенсійного  забезпечення та недержавні пенсійні  фонди шляхом проведення просвітницько-пропагандистських заходів.

Основними чинниками, які  знижують ефективність проведення інформаційно-роз'яснювальної  роботи, є недостатність фінансування роз'яснювальної програми як збоку  держави, так і суб'єктів ринку  недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до концепції  проведення пенсійної реформи в  Україні система недержавного пенсійного забезпечення повинна стати тим  полігоном, на якому повинні бути відпрацьовані основні механізми  функціонування другого рівня накопичувальної  системи пенсійного забезпечення.

Досвід, накопичений протягом 2004--2007 років системою третього рівня, дає можливість зменшити кількість  проблем, пов'язаних із запровадженням накопичувальної системи другого  рівня. Основні риси цієї системи  визначені в проекті Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», схваленого Кабінетом Міністрів України та внесеного до Верховної Ради України (№ 2854).

Якщо спиратися на законопроекти стратегії і концепції, то можна визначити основні шляхи вирішення проблем прискорити впровадження в обіг іпотечних цінних паперів, створити умови для виведення на організований фондовий ринок нових корпоративних цінних паперів. Є цілий ряд і інших, перш за все, організаційних питань, які потребують скорішого вирішення.

Не обґрунтований, збільшений термін, встановлений для спрямування  страхових внесків до недержавних  пенсійних фондів. Досвід функціонування добровільного пенсійного забезпечення інших країн доводить, що оптимальним  терміном тут може бути 3 роки.