Технології соціально-педагогічної роботи Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з сім’ями, які опинились в складних життєви

Основою сім'ї є шлюб як історична  форма соціальних відносин між чоловіком  і жінкою, за допомогою якої суспільство  упорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, встановлює їхні подружні та батьківські права і обов'язки.

Що є запорукою міцної сім'ї? Яким чином ми зможемо оволодіти  мистецтвом збереження кохання, вірності, самодисципліни, почуття обов'язку на довгі роки сімейного життя? Польський соціолог Я. Щепанський називає такі критерії успішного шлюбу:

• міцність шлюбу;
• суб'єктивне почуття щастя у кожного з подружжя;
• здійснення очікувань більш широких груп;
• повний розвиток особистості кожного з подружжя, їх активності, здібностей, виховання здібних та активних дітей;
• досягнення внутрішньої інтеграції, відсутність конфліктів [18].

Отже, сім’я – це надзвичайно  важливий елемент соціальної структури  суспільства. Зміни, які відбуваються в сім’ї, впливають на характер суспільних відносин, на стан і розвиток самого суспільства. Сімейна діяльність регулюється і спрямовується традиціями, звичаями, нормами, що панують у суспільстві за певних історичних умов.

Включаючись у ціннісно-нормативну систему суспільства, сім’я виступає як соціальний інститут, своєрідний ціннісно-нормативний комплекс, за допомогою якого регулюється й контролюється поведінка членів сім’ї, визначаються їхні соціальні ролі та статуси.

Сім’я відіграє надзвичайну  роль у його життєдіяльності –  через фізичну і соціокультурну зміну поколінь забезпечую можливість існування суспільства. У сім’ї створюється найбільше суспільне багатство – людина. Тут вона народжується і формується як особистість. Це та клітина, з котрої розпочинається будь-яка держава. Немає країни без сім’ї, сімейно-родинних відносин.

1.2. Типологія та функції сімей

Практика соціальної роботи з сім’єю завжди спирається на конкретний тип сім’ї. Класифікація типів сім’ї може бути побудована на різних засадах, за різними критеріями, ознаками тощо.

Російські соціологи А.І. Антонов і В.М. Медков виділяють за складом такі сім’ї [3]: 

• нуклеарні сім'ї, які в даний час найбільш поширені і складаються з батьків і їх дітей, тобто з двох поколінь. У нуклеарної сім'ї є не більше трьох нуклеарних позицій (батько-чоловік, мати-дружина, син-брат чи дочка-сестра); 
• розширені родини представляють собою родину, яка об'єднує дві або більше нуклеарних сімей із загальним домогосподарством і складається з трьох або більше поколінь – прабатьків, батьків і дітей (онуків). 

А.І. Антонов і В.М. Медков вказують, що, коли треба підкреслити наявність у нуклеарній сім'ї, заснованої на полігамному шлюбі, двох і більше жінок-матерів (полігінія), або чоловіків-батьків (поліандрія), тоді говорять про складну нуклеарноу сім'ю. 

 У повторних сім'ях (заснованих на повторному, не першому шлюбі) разом з дружинами можуть перебувати діти від цього шлюбу і діти будь-кого з подружжя, що переживають у новій сім'ї.

 Психолог А.Є. Личко розробив наступну класифікацію сімей: 

1. Структурний склад: 

• повна сім'я (є мати і батько); 
• неповна сім'я (є тільки мати або батько); 
• деформована сім'я (наявність вітчима замість батька чи мачухи замість матері). 

2. Функціональні особливості: 

• гармонійна сім'я; 
• дисгармонійна сім'я [24]. 

Виходячи з основних функцій сім'ї, російський соціолог О.М. Черняк виділив такі типи сімей:

1. Залежно від виконання матеріально-економічної функції:

• за рівнем матеріальної забезпеченості (бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті);
• за професійною приналежністю, освітнім рівнем, віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя (сім'ї робітників, службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів, мусульманів; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.).

2. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сім'ї та особливостей проживання:

• за складом сім'ї (структурою): неповні, прості нуклеарні (батьки і діти), складні (батьки, діти, дідусі, бабусі - у різних варіантах); великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сім'ями - три і більше подружніх пар).

3. Залежно від виконання демографічної функції:

• за кількістю дітей в сім'ї: інфертильні (бездітні), однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років);
• за однорідністю соціального вкладу: однорідні (сім'я складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сім'ї, сім'ї інтелігентів, сім'ї вчених і т.д.);
• за тривалістю подружнього життя (молоді сім'ї (до 1 року); сім'ї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років і т.п.).

4. Залежно від виконання комунікативної функції:

• сім'ї за типом керівництва - гелітарні (рівноправні, демократичні); авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);
• за типом юридичних взаємостосунків - побудовані на шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридичне, але проживають окремо;
• за юридичними взаємостосунками батьків та дітей (чоловік і жінка живуть з різними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб, зведені діти; усиновлені діти; опікунські сім'ї);
• за якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сім'ї: гармонійні, конфліктні, емоційно неврівноважені, дезорганізовані (панує страх, культ сили);
• соціально неблагополучні (мають негативні взаємостосунки з морально-правовими органами суспільства);
• сім'ї зі специфічними проблемами (сім'ї з психічними та фізичними захворюваннями; сім'ї правопорушників; сім'ї алкоголіків, наркоманів; сім'ї з захворюваннями на СНІД; сім'ї зі схильністю до суїциду; сім'ї інвалідів).

5. Залежно від виконання виховної функції:

• благополучні;
• неблагополучні (в тому числі, зовні благополучні);
• сім'ї групи ризику [28].

Таким чином, згідно з  поданою класифікацією існує  багато типів сім’ї, клієнтом соціальної роботи може стати сім’я будь-якого  типу, а рівень потреби в соціальній підтримці, її конкретне утримання, види допомоги мають бути різними. Спеціаліст даної галузі, який працює з сім’єю повинен орієнтуватися на відповідну її модель.

Існує досить велика кількість  моделей соціальної роботи з різноманітними типами сімей. У вітчизняній теорії і практиці соціальної роботи з різноманітними типами сімей, як зразок може бути запропонована модель І. Трубавіної [26].

1. Бездітна сім’я. Проблема – у здатності членів подружжя мати дітей або пошук прийомної дитини. Напрями роботи: подолання однобічної спрямованості членів сім'ї мати дитину (залучення їх до фасилітаторства, волонтерства, благочинності, просвіти); профілактика девіантної поведінки членів сім'ї, надання інформаційно-консультативної допомоги; організація груп за інтересами, груп взаємопідтримки, організація дозвілля й спілкування. Форми роботи: клуби, секції, походи, спільне відзначення свят, індивідуальні консультації, відеолекторії, телефони Довіри тощо.
2. Багатодітна сім'я. Це сім'я, яка має трьох і більше дітей. Проблема такої сім'ї: матеріальне забезпечення дітей, нестабільність статусу в громадській свідомості, соціально-рольова нестабільність у сім'ї, наявність споживацьких життєвих установок. Напрями роботи: навчання сімейному бізнесу, інформування про права сім'ї та дітей, організація дозвілля, відпочинку й спілкування батьків і дітей, представлення інтересів багатодітних сімей, організація підготовки й перепідготовки членів сім'ї. Форми роботи: курси, семінари, клуби, круглі столи, консультпункти, «гарячі» телефонні лінії, лекторії.
3. Малодітна сім'я. Проблема: внутрішньосімейне спілкування, наявність егоцентричних якостей у дитини, проблема авторитету й лідерства членів подружжя. Напрями роботи: формування гендерної рівності, культури спілкування в сім'ї, інформування про права членів сім'ї в самій родині, профілактика сімейних конфліктів, формування власної моделі сімейного виховання й коригування моделі сімейного життя, просвітительство з проблем родинного виховання. Форми роботи: тренінги, консультпункти, вечори запитань і відповідей, розповсюдження серед батьків і дітей брошур, буклетів; лекторії, тематичні передачі з проблем родинного виховання й сімейних конфліктів на радіо, телебаченні; виставки педагогічної літератури.
4. Молода сім'я. Проблема полягає в адаптації подружжя до спільного проживання, вироблення спільної моделі сімейного життя, відокремлення від батьківських сімей, розподіл соціальних ролей та оволодіння різними функціями сім'ї. Напрями роботи: формування гендерної рівності в сім'ї, запобігання насильству в сім'ї, просвітительство з прав та обов'язків членів сім'ї й молодої сім'ї в суспільстві; запобігання сімейним конфліктам, планування сім'ї, допомога в працевлаштуванні. Форми роботи: ярмарки професій, курси, тренінги, семінари, лекторії, передачі з проблем молодої сім'ї на телебаченні, радіо, консультпункти, виїзні консультації, вечори запитань і відповідей, громадські приймальні, спеціальні телефонні лінії, розповсюдження буклетів, брошур, презентації соціальних програм для молоді й молодої сім'ї, школи і клуби молодої сім'ї тощо.
5. Неповна сім'я. Проблема полягає в адаптації до нового статусу в соціумі, проблема виховання дітей за відсутності когось із батьків; матеріальні умови життя таких сімей, можливість розвитку в батьків і дітей девіантностей типу: «нерозвиненість батьківських почуттів», «емоційне відторгнення», комплексу неповноцінності в дітей чи батьків. Напрями роботи: формування позитивного мислення, профілактика помилок у родинному вихованні, просвітительство з прав сім'ї та дітей, корекція стосунків сім'ї та її членів з мікросередовищем, допомога в навчанні та працевлаштуванні дітей і батьків з неповної сім'ї. Форми роботи: групи підтримки чи самодопомоги, лекторії, консультпункти, тренінги, семінари, курси, ярмарки професій, громадські оплачувані роботи для дітей, організація предметного дозвілля та спілкування, а також відпочинку дітей і батьків.
6. Первинна сім'я. Проблема: вироблення власної моделі родинного виховання, яка відрізняється від батьківської, перерозподіл ролей та обов'язків у сім'ї у зв'язку з появою дитини. Напрями роботи: батьківське просвітительство, робота з укріплення подружніх стосунків, формування гендерної рівності, запобігання насильству в сім'ї, допомога в працевлаштуванні сім'ї, організація дозвілля й відпочинку сім'ї. Форми роботи: школи молодих батьків, клуби сімейного спілкування, спільне відзначення свят, зокрема таких, як День сім'ї, День матері; розваги, ігри, тренінги, лекторії, передачі на замовлення на радіо, телебаченні, вечори запитань і відповідей, педагогічний десант, виставки педагогічної літератури, консультпункти, ярмарки професій, перепідготовки тощо.
7. Вторинна сім'я. Проблема: згасання подружніх почуттів при накопиченні проблем у сім'ї, у вихованні дітей; збільшення самостійності дитини й унаслідок цього — конфлікт між батьками й дітьми; конфлікти між чоловіком і дружиною з приводу самостійності дітей, їх виховання. Напрями роботи: корекція сімейних стосунків, формування толерантності, культури спілкування в сім'ї, профілактика насильства в сім'ї, батьківське просвітительство, організація дозвілля, відпочинку й спілкування членів сім'ї. Форми роботи: сімейні клуби, конкурси, походи, вікторини, змагання, курси сімейного бізнесу, тренінги, лекторії на замовлення, сімейні свята, консультпункти, телефони і пошта Довіри, виставки педагогічної літератури тощо.
8. Позашлюбна сім'я. Проблема: неоформлені стосунки, що <span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 14