Бідність як соціальна проблема

     Отже поширення бідності в Україні обумовлює негативні демографічні тенденції, низький рівень народжуваності, погіршення здоров’я, неможливість отримання якісної освіти, масовий еміграційний відплив економічно активного населення за межі країни. Для розробки програм обмеження бідності і соціальної допомоги важливо виявити основні параметри цього соціального процесу, тобто виміряти бідність.

     На мою думку основна зброя проти бідності - це така політика, яка була б направлена на економічне зростання.У наший країні слабка і соціальна політика. Її заходи не зовсім адекватні ситуації, і тому бідний в Україні отримує значно менше допомоги, чим бідний в інших країнах. Ще одна трудність - розшарування за умовами отримання якісних медичних і освітніх послуг. Життєво важливі реформи медичного страхування і освіти, проведені так, щоб і бідним ці послуги були доступні. Зараз такого підходу немає, і бідні не отримують ні якісної меддопомоги, ні якісної освіти, і в останньому випадку вони не отримують шансу вирватися з бідності.

     Подолання бідності — завдання не одного дня. На мій погляд, настійно необхідною є координація різнопланових зусиль, визначення пріоритетів на короткосередню і довгострокову перспективу. Досить швидко адресними діями (переважно пасивного характеру — грошовими виплатами, субсидіями, допомогою продуктами, одягом тощо) можна викоренити абсолютну бідність у найгостріших її проявах.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

1. АБРАХАМСОН П.  Социальная эксклюзия и бедность//  ОБЩЕСТВЕННЫЕ НАУКИ И СОВРЕМЕННОСТЬ. –2001–№2. –C.158
2. Бідність: погляд вчених на проблему. –М., –1994.
3. ВОРОНКОВ  В.М.,ФОМІН Е.А. Типологчні критерії бідності//Соціологічний журнал. –1995–№2.
4. ВОЛЧКОВА  Л.Т.,  МИНИНА В.Н.  Стратегии  социологического исследования бедности. –1999. –№1.С. –49
5. ГРИНЕНКО А.М.  Соціальна політика: навч.метод.посібник для самостійного вивчення дисципліни–К.  :КНЕУ, –2003–C.42
6. ДАВЫДОВА  Н. М. Депривационний подход в оценках бедности// Социологические исследования. –2003–№6–С.88–93.
7. Джордж Г. Преступность бедности [Пер. с англ. С.Д. Николаева]. – М.: Политиздат, –1960. –C.365.
8. ЛІБАНОВА Е. Бідність: визначення, критерії та показники// Статистика України. –1998–№11.
9. МАРЧЕНКО Н. Порівняння методологічних підходів до вимірювання рівня бідності//Соціологія,теорія,методи,маркетинг. –2000. –№3.
10. ПИТЕР ЭЛКОК :Создание бедности [ Електронний ресурс]/ /Режим доступу статті: http:// club.fom.ru/books/elkok.doc. –Назва з екрану.
11. СЫЧЕВА  В.С. Измерение уровня  бедности//Социологические исследования. –1996. –№3–C.141–147.
12. ТИХОНОВА Н.Е. Социальная  ексклюзия  в  российском обществе.//Обществение науки и современность–2002. –№6.
13. ЯРОШЕНКО С. Теоретичні моделі бідності.//Рубіж. –1996. –№8–9.
14. Ярошенко С. Четыре социологических объяснения бедности (Опыт анализа зарубежной литературы) // СОЦИС. – 2006. – № 7. – С. 34-42.