Вплив іноземних мов на молодіжний сленг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКОЛОГІЯ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

1. Вплив іноземних мов на молодіжний сленг

 

     Англійська мова все більше й більше входить у наше життя і просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте, слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д.С. Ліхачов у своїй праці «Арготичні слова професійного мовлення», аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та ідиш. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований.

     Лексеми, що  утворились від англійських слів, є результатом їх невдалої  інтерпретації. Наприклад, згадуване  гирла (дівчина), що пішло від  перекрученого англійського girl (дівчина, дівчинка); у стосунку до слова хаза (у значенні дім, будинок) можна розглянути два варіанти виникнення, а саме: англомовне походження - з’явилось на основі англійського house (будинок), де буква [и] випала, а літера [а] утворилась на місці [о] для більшої схожосте з українським «хата», інший варіант - український, який полягає у трактуванні походження цього слова у результаті заміни [т] на [з], що надає слову іронічного забарвлення. Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється у мовленні сучасної молоді, є прямим запозиченням із англійської crazy (божевільний) зі збереженням значення. Подібно утворились слова: спікати (англ. speak) - говорити, беґ (англ. bag) - сумка, паті (party) - вечірка, фазер (father) - батько, мазер (mother) - мати, мані (money) - гроші, піпли (people) - люди, месаг (message) - повідомлення та ін.

     Можна виявити  не лише англійські запозичення,  але і німецькі: авсвайс

-посвідчення, ахтунґ - увага, варум - чому, вассер - вода; арабізми: кайф - задоволення, кайфувати - насолоджуватись.

     Але все  ж у молодіжній субмові є чимала кількість власне українських

сленгізмів: дискогопалка - дискотека, лягти в краватку - покінчити життя

самогубством, скинься в  тюбик - там вогко і прохолодно - поводься тихіше,

дріт - телефон, «мавпа», «жаба», «кракозябра» - комп’ютерний значок @, гальмо - людина, яка повільно реагує на все (поряд з цим словом вживається і суто російське «тормоз» з тим самим значенням), тусівка - компанія (аналогічно до російськомовного «тусовка»); останні два слова, як бачимо, є перекладом сленгових номінацій з російської на українську мову зі збереженням змісту.

     З приводу  виникнення комп’ютерного сленгу  існують різні думки. Одні мовознавці, зокрема Ірина Щур, вважають, що  комп’ютерний жаргон виник одночасно  з поширенням електронно-обчислювальних  машин у СІЛА в середині XX століття. Інші вважають, що комп’ютерний  сленг як окремий вид сленгу  з’явився лише в 60-х роках  XX ст. і пов’язують цей процес  з так званою "мінікомп’ютерною ерою" (minicomputer era). Інший "бум" нових слів і виразів приходить після 1995, коли у продаж надійшла операційна система Windows. Завдяки винятковій простоті вона привела до "припливу" користувачів, що виконували подвійну функцію: по-перше, приносили нові поняття в комп’ютерний сленг, по-друге, сприяли проникненню останнього в загальновживану мову.

     Як вже зазначалося  вище, молодіжна комп'ютерна лексика  містить багато слів англійської  мови, часто перероблених або  навмисно перекручених. Отож слово  шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot - стріляти; лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути, a hack (розбивати) - хакнути. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякали.

     Нових значень  в цьому жаргоні набули багато  українських дієслів, наприклад,  зависнути (припинити відповідати  на команди); перекачати, злити (переписати  інформацію).

 

 

 

2. Особливості молодіжного сленгу

     Чільне місце  в молодіжному мовленні посідають  метафоричні номінації, що виявляють  образні можливості внутрішньої  форми вихідного уявлення: кайф (задоволення) - кайфовий, кайфоломіцик, кайфолом; башлі (гроші) - кашляти (платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо.

     Однією з  цікавих особливостей молодіжного  сленгу є зміна значення лексем  літературної мови, що додає мовленню  іронічного забарвлення. Наприклад,  базар у літературній мові - торгівля  на відкритому місці, у молодіжному  мовленні це слово має зовсім  инше значення, а саме - мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах.

     Ще один  із прийомів, що застосовуються  у молодіжному мовленні і це

заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають  не зовсім

доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди

сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди»  тощо.

     Молодіжному  мовленню також властива велика  кількість вставних слів, що передають  емоції розповідача бляха-муха, блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації.

     Активно використовуються  суфікси заниженої емоційної  маркованости, такі як: -ха - депресуха, класуха, -юк - сидюк, -ло - файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси: телик - телевізор, велик - велосипед, хом’ячок - комп’ютерна мишка, тазик - комп’ютер.

     Як уже говорилося, характерним для сленгу (зокрема,  комп’ютерного) є закон економії  мови у гіпертрофованому вигляді:  маг - магнітофон, магазин; комп - комп’ютер; дезе - домашнє завдання; фно - фортепіяно; фізра

фізкультура (останні є  наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра).

 

висновок

     Головною причиною зміни ролі і статусу молодіжного сленгу в системі мови вбачаємо у відчуженні мас від національної культури в обох її іпостасях (народної та елітарної професійної). Цей процес прискорюється, по-перше, через подальшу дискредитацію всього українського в усіх сферах життя суспільства, що, в свою чергу, спричиняє подальше укорінення комплексу меншовартості з таким основним його наслідком, як відсутність гідності, а, по друге, через денаціоналізацію пострадянського суспільства, що залишається одним із стрижнів сучасної політики в державі.

     Проте відчуження  від культури - не специфічно український  процес. Він має тотальний характер. Справа не просто в активізації  жаргону (що було б нормальним  і безпечним явищем в межах  певної субкультури). Справа у  глобальній кризі національної  культури, й у зв'язку з цим  - втраті основних ціннісних орієнтирів  людини як потенційно (генетично)  запрограмованої на духовне життя  істоти. Це такі орієнтири, як  краса, істина, добро. Національну  культуру заступає маскультура  - невибаглива^ примітивна, еклектична, розважальна, зрівнювальна, споживацька,  що максимально принижує духовну  сутність людини.

     Вважаємо, що  марними є сподівання декого  на досягнення симбіозу маскультури  та елітарної культури, яку, наприклад,  Леся Калинська вбачає у творах Ю. Андруховича. Симбіозу на користь духовності не буде, скоріше - навпаки. І мабуть, сам Ю. Андрухович на це не сподівається. Його твори - таки елітарні, попри експерименти з літературною мовою та сленгом.

     Сленг - розмовна  мова носіїв маскультури, значною  мірою денаціоналізованих, а тому  дегуманізованих і деморалізованих. Причому це зовсім не означає їхню деінтелектуалізацію. Поділ на еліту та плебс залишається. Змінюється сутність нової еліти. Достатньо інтелектуальність вступає в симбіоз із бездуховністю. Отже, в сучасних умовах варто розрізняти еліту духовну, в якої домінують цінності, типові для всіх національних культур (краса, істина, добро), та інтелектуальну, в якої

домінують раціоналізм  та прагматизм. Для еліти нового типу, тобто провідника суспільства  нового типу, не є важливими такі поняття, як рідна культура і рідна  мова. За цією логікою, жаргон - найперспективніший прошарок у будь-якій мові сучасного  маскультуризованого суспільства. Це страшно, а проте реальною є саме така перспектива. Принаймні подальше функціонування мови (і української, і російської, і німецької, і англійської й інших мов американізованих та європеїзованих суспільств) - це постійне її збіднення, відчуження від "надлишковості" виражальних засобів. Таким чином, головною функцією мови стає комунікативна, а не інкультураційна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И.В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных робот/ Ленинград, гос. ин-т им. А.И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. - 123-126.
2. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке//Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. - Т.ІІІ. - С.47-50.
3. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. - Ленинград, 1936.
4. Грачев М.А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык// Русский язык в школе. - 1996. - № 5. - С. 34-37.
5. М.М. Маковский. Языковая сущность современног английского «слэнга». «Иностранные языки в школе», 1962, №4, С. -104
6. Скворцов Л.И. Литературный язык, просторечие и жаргоны в их
7. взаимодействии. - Л., 1970. - 132с. і
8. Е. Partridge. Slang To-Day and Yesterday. London, 1960, p. 2-3
9. Хомяков В.А. Введение в изучение основного компонента англ. просторечия. - Вологда, 1971, С. - 29-39, 104.
10. H.L. Mencken. The American Language. New York, 1960, p. 555
11. Микуцкий С. Материалы для сравнительного и объяснительного словаря русского языка и других славянских наречий. - СПб., 1832
12. В. Боржковський Киевская Старина. - 1889. - № 9
13. Ф. Ніколайчик Киевская Старина. -1890. - № 4
14. "Блатная музыка" В. Трахтенберга (С.-П.,1908)
15. Хомяков В.А. О специальном слэнге. Вологда, 1968, С. - 6-22.
16. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред. д- ра філолог, наук, проф. В.В. Дубічинського. - X.: ВД «ШКОЛА», 2006. - 1008