Великий Украинец.О.Довженко

Особисто я великим українцем однозначно можу назвати Олександра Довженко. Його важко назвати впливовим політико-економічним діячем, але у розвиток нашої культури(власне української) він зробив вагомий внесок.

Коли кажуть про великих людей часто говорять «Великими не народжуються,великими стають»- цей вислів дуже доречно згадувати коли мова йде про Довженка,адже він не просто народжений талановитим (як наприклад деякі співаки чи інші діячі культури), він доклав багато зусиль щоб досягти такого рівня визнання,не посоромлюсь цього слова-світового,бо народжений Олександр був у сім’ї зовсім неграмотній і бідній ,але в такій що шанує етнічні традиції(адже батько його був козак).

Моя мати завжди каже мені «Не можна бути тут гарним,а  там поганим!»,а я трохи перефразувавши її слова під даний контекст скажу  по-іншому «Не можна бути великим  митцем,не будучи великою людиною!»Для того щоб довести це я хочу привести декілька прикладів з його життя:після школи Олександр поступив до Глухівського учительського інституту,як він сам говорив «З нас готували учителів —обрусителів краю», але не потрапивши під вплив політики повної русифікації , він у 1918-1919 - воює проти більшовиків у лавах армії УНР,на той час єдиних ідеологів української державності, а в серпні 1919 р. - з двома товаришами втікає до Житомира. Коли місто зайняли червоні, був заарештований Волинською ЧК, відправлений до концтабору як «ворог робітничо-селянського уряду». Я звісно ж не заперечую той факт що Олександр був членом КП(б)У але на той час коли партія проводила активну політику українізації на наших землях,щоб так би мовити підняти свій рейтинг серед українців.                                        Вмайбутньому Довженко сам признає,що членство у КПУ була однією з найбільших помилок його життя. Також мені імпонує Довженко через те що він брав активну учать у діяльності відомих українських літературних об’єднаннях таких як «Гарт», ВАПЛІТЕ та АРМУ( яка була її своєрідним відповідником).

Звісно ж я  захопився Довженком і через  те що він був близький до Одеси,і  навіть університет в якому я навчаюсь знаходиться біля вулиці що має назву його імені,адже саме тут він створив низку відомих кінострічок («Загублений Чаплін», «Повстання мертвих» та інші ).

Аналізуючи життя  Довженка варто зазначити що і  його літературні і його кінематографічні твори були створені у тяжкий період пригнічення всього українського,і  треба бути дуже сміливою людиною,і  дуже любити свою Батьківщину щоб  попри всі загрози продовжувати писати патріотичні твори ,твори  що викривають свавілля тоталітарної влади.

За своє життя  я прочитав не дуже багато творів Довженка ,але ті що прочитанні мною я буду пам.ятати усе життя,настільки я захоплений ним. Наприклад твір «Україна в огні»( що доречі мав стати кіносценарієм , але через життєві обставини автора не став) особисто для мене є у десятки разів кращий ніж будь який фільм стилю екшен,адже переживання та динамічність цього твору ,дають можливість читати його годинами ані трохи не втомлюючись. Цікавий сюжет що базується на національно-культурницькій проблемі вдало розкриває ті сторони війни які влада намагалась не розголошувати,і навіть заперечувала.  Цей твір дещо змінив життя автора: Сталін не зміг вибачити Довженку те що він критикував радянську армію саме тоді коли вона почала проганяти фашистів,і він був звільнений з посади художнього керівника Киівської кіностудії,мав знащити три томи своїх щоденників,було накладено заборону на друкування його творів,і ,що найстрашніше,він більше не проживатиме в Україні…

Є   в О.Довженка ще такий т вірякийяособистополюбляюбільшевсіхінших.Віннемаєпо літичногозаб арвленнявньомупростоописаноякоюсильноюможеб утилю дина…Цейтвірєсоєрідниметалономлюбовідожиттянебажанняйогопозбутися; назва цього твору-  воля до життя  .Явважающоуційновеліавторпровівпевнуаналогіюізсвоїмжи ттямаджетаксамоякігеройтворупостійномавборотисязавласнийдобробут                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

Є в Довженка і більш «легкі» твори,так би мовити розважальні.Я зараз маю на увазі атобіографічий твір Довженка «Зачарована Десна». На перший погляд то є просто цікава та гумористична розповідь про хлопчиська на ім.я Сашко але якщо глибше заглянути то побачимо дещо інше.Я і сам ,можна сказати, нещодавно був дитиною, і я аж стрибаю од радощів коли читаю як точно автор описав світосприйняття маленької дитини:ї страхи , думки ,ставлення до різних людей та різних життєвих ситуацій…Читаєш і дивуєшся що раніше і справді все було набагато легше…

Треба бути чи недалеким  чи божевільним щоб у роботі про  Олександра Довженка не згадати працю,що на мою думку прямо асоціюється  з ім..ям генія, є підсумком його життя.Ця праця-кінематографічна стрічка «Земля». Саме тут автор проявив свій український характер,якому притаманна любов до землі , хліба і до всього того що лежить у фундаменті нашої хліборобської нації. Це був великий твір,твір який міг збудити дрімаючу душу справжнього українця,і доказом цього насамперед є те що радянська влада після короткого часу знімає його з показу,вважаючи його за анти ідеологічний. Цей програш – був перееемогою Довженка, адже влада майже відкрито визнала те що вона боїться його.

Олександрдовженкоприкладомжиттяпоказавнсвоїмнащадкамяктребалюбитисвоюбатьківщинуівсіїїкультурнінадбанняособистодляменевінє  зразокб езстрашногопатріотуякигіднийназиватисявеликимукраїнцем