Козацьке барокко та його характерні риси

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

 

 

 

 

ІНДЗ

на тему:

Козацьке барокко та його характерні риси

 

 

 

Виконав

Студент групи УФ-22

Шимків Дмитро

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль 2011

 

Українська національна революція 1648 - 1676 рр. зумовила формування нового типу української культури. Українська культура нового часу перебувала в складній взаємодії з західнохристиянською культурою. Тому основні тенденції європейського мистецтва, літератури, філософії набули оригінальної інтерпретації на українському грунті. Зберігаючи цінності східнохристиянського, православного духовного життя, українська культура дала Європі унікальне явище козацького бароко. Література, театр, живопис, архітектура в Україні в нову добу розвивалися під знаком козацького бароко.Найважливішими рисами барокової культури Заходу були: ірраціоналізм, контрастність, експресія, динамізм, театральність. Усі ці риси властиві також і для новочасної української культури. Але стиль бароко в Україні отримав і нові, унікальні характеристики. В результаті національної революції було зруйновано традиційну середньовічну структуру суспільства. Замість іноземної, іновірної аристократичної еліти - польської шляхти, місце провідної верстви в Україні зайняло козацтво. Це була відкрита, динамічна і демократична суспільна група. В Україні кожен міг стати козаком. Для цього було достатньо придбати коня, військове спорядження і записатися до найближчої сотні. Серед представників козацької старшини було немало освічених і культурних осіб. Саме вони стали тією суспільною елітою, яка визначила неповторне обличчя козацького бароко. Замовляючи твори мистецтва, козацька старшина, з одного боку, інвестувала в українську культуру, а з іншого - виявляла свої власні естетичні смаки і вподобання. Звідси і та абсолютно нова якість барокового мистецтва - його демократизм. Крім цього, козацьке бароко органічно увібрало в себе культурні здобутки блискучої князівської Київської Русі.

Найяскравіше стиль козацького бароко виявив себе в культовій архітектурі. Визначними пам’ятками архітектури епохи козацького барокко були світські та церковні будівлі козацької столиці України – Чигирина та родинного маєтку Хмельницьких – хутора Суботова. Сьогодні залишилася церква Іллі в Суботові, де було поховано прах Богдана Хмельницького та загиблого в бою його сина Тимофія, деякі інші споруди.

 

Іллінська церква в Суботові

 

До сьогоднішніх днів, пройшовши крізь війни, революції, пожежі, сваволю чиновників, збереглася видатна пам’ятка української архітектури – запорізький Троїцький собор у Самарі (поки тимчасово Новомосковськ Дніпропетровської області). Довгий час це була найбільша і найвища в Україні дерев’яна споруда, одна з найшановніших святинь Запоріжжя. Цікаву й захоплюючу історію її спорудження розповів на підставі збережених документів Дмитро Іванович Яворницький.

 

Собор у Новомосковську

 

1773 року у Самарі –  старому козацькому селищі, яке  виникло ще у 1570-і роки –  козаки вирішили побудувати нову  церкву. Паланкова старшина – а місто Самарь було центром Самарської паланки (однієї з найбагатших на Запоріжжі) – та місцеве духівництво запросили для будівництва собору майстра Якима Погребняка. Ніяк не могли зрозуміти замовники, як це майстер збирається, крім центральної бані, розташувати з чотирьох боків ще по три, але при тому загальне число бань буде не 12, а 9. Нарешті, угоду було підписано, та будівничий зник. Нібито зневірившись у своїх власних силах,  він утік у плавні. Саме там, як свідчить леґенда, уві сні йому з’явився найшановніший серед козаків святий – Микола-чудотворець – і підказав, як саме має бути побудований собор. Тут же Яким Погребняк зробив модель будівлі собору, яку й було пізніше реалізовано. Розповідь про те, що модель собору з’явилась майстру саме уві сні, дуже схожа на правду. Уві сні люди нерідко приходять до розв’язання питань, над рішенням яких вони напружено працювали довгі дні, місяці і навіть роки. Мабуть, так сталося з Якимом Погребняком. Цікаво, що ще наприкінці ХІХ сторіччя Дмитро Яворницький у приміщенні собору бачив вже майже струхнявілу модель цього храму, зроблену його будівничим.Троїцький козацький собор у сучасній Самарі (Новомосковську) цікавий ще однією деталлю: він побудований без єдиного цвяха. Звичайно, сьогодні, після декількох генеральних реставрацій, цвяхів у будівлі собору хоч відбавляй, але Яким Погрібняк зміг обійтися без них. Зроблено це було на прохання замовників, які вважали, що не можна вбивати цвяхи у храм Спасителя – Ісуса Христа, який, за біблейським переказом, був розп’ятий на хресті саме за допомогою залізних цвяхів.

Запорізька старшина фундувала, або, іншими словами, фінансувала, будівництво деяких споруд і за межами Запоріжжя. Переважно це були будівлі монастирів та церков. Так, наприклад, 1764 року у місті Ромни на кошти кошового отамана М. Калнишевського було побудовано величну споруду церкви Покрови, багато коштів запорожці витрачали на розбудування Братського і Микільського монастирів у Києві, а також найбільш шанованого на Запоріжжі Межигірського монастиря під Києвом.

 

Церква Покрови у Ромнах

 

Козацький собор став своєрідною візитною карткою новочасної козацької України. Основними  рисами української культової архітектури були: більш помірний орнамент і спрощені, більш природні форми на відміну від західноєвропейської барокової архітектури. До цього слід додати таку унікальну ознаку як відсутність чітко вираженого головного фасаду. Козацький собор ніби відкритий до всіх сторін світу. Так генеральна старшина традиційно стояла посеред козацького кола, тримаючи звіт за своє урядування.

 

Катерининський собор у Чернігові

Зберігаючи стриманість в декоруванні, козацький собор завжди виділявся пишністю. Козацькі архітектори органічно поєднали традиції європейського архітектурного бароко з власними традиціями будівництва дерев'яних храмів. Особливого поширення набув хрестоподібний храм, який складався з п'яти поєднаних восьмигранних дільниць. Над кожною частиною козацького храму зводився купол, в основі якого був гранчастий барабан. Суто українським мистецьким винаходом для барокової архітектури стали так звані заломи. Заломи вбудовувались у верхів'я храму у вигляді кількох, поставлених один на одного ярусів, кожен з яких прорізає склепіння попереднього. Цей архітектурний елемент розташовувався на барабанах багатьох українських церков. Залом став результатом використання досвіду будівництва дерев'яних храмів, які залишилися і досьогодні суто українськими культовими спорудами. Для козацького собору властивим є також і унікальна грушовидна форма купола, який завершувавався іншим куполом значно менших розмірів.

 

Миколаївський собор у Ніжині

 

Свого розквіту козацьке бароко в архітектурі досягло в період гетьманування Івана Степановича Мазепи. Його особистий внесок у розвиток культового будівництва настільки великий, що храми, збудовані гетьманом, або реконструйовані за його безпосередньої участі, в сукупності дали українській культурі таке явище як мазепинське бароко. Для цього стилю властивим є акцентування на силі і законності гетьманської держави. Використання таких художньо-архітектурних прийомів як пілястри, колони і напівколони надавали храмам і соборам величавої суворості.

 

Мазепинське бароко

 

Відомо, що гетьман побудував 14 храмів, а за його ініціативи та фінансування були реконструйовані понад 20 культових споруд. Зазнав впливу бароко і традиційний український іконопис. Результатом цього впливу стала парсуна - портрет виконаний на основі прийомів іконопису. Так, ікона „Покрова" містить портрет Богдана Хмельницького. В стилі парсуна виконано портрет полковника Міклашевського. Серед небагатьох жіночих портретів особливо цінним є портрет Паліїхи - дружини фастівського полковника Семена Палія.

 

Паліїха

Традиційний український іконопис, продуктивно засвоївши здобутки західноєвропейського живопису, дав українській культурі низку творів високого гатунку, написаних митцями „жовківської групи" іконописців, до якої належали Юрій Шимонович, Іван Руткович, Іов Кондзелевич, Василь Петракевич. Так, тонке відчуття кольору ріднить І. Рутковича з живописцями венеціанської школи. Саме таким є його монументальний іконописний комплекс в с. Скварява-Нова. А Богородчанський іконостас І. Кондзелевича виводить український бароковий живопис на загальноєвропейський рівень.

Фахівці відносять до продуктивних результатів розвитку козацького бароко також становлення суто української хореографії у всесвітньовідомих танцях „Гопак", „Козак", „Козачок" т.і. Отож, результатом української національної революції в духовній сфері став феномен козацького бароко.

 

 

Козацька церква у Старому Ропську

Георгіївська церква в Седневі Чернігівська обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 

 

 

                                    Список використаних джерел:

 

1. Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. - К.: Знання - Прес, 2005.-353c. 2. Кияниця М. Українське бароко як явище світової культури // Образотворче мистецтво. - 1990. - №4.