Зовнішня політика князів Київської Русі
Контрольная работа, 23 Ноября 2014, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
На середину ІХ ст. у різних частинах східнослов’янскої території сформувалися три великі політичні утворення, відомі в арабських джерелах під назвою Куявії, Славії, та Арсанії. Куявію ототожнюють з Київською Руссю, державою далекого нащадка Кия – Аскольда, Славія –це об’єднання ільменських словен та окремих неслов’янських народів, майбутня Новгородська земля. Її столицею була Ладога. Арсанія знаходилася в Приазов’ї та Надчорномор’ї, де пізніше утворилося Тмутороканське князівство.
Содержание работы
Передумови створення великої Київської держави.
Політика розширення територій.
Європейська інтеграція Київської Русі.
Занепад зовнішньї політики Київської Русі.
Висновок.
Література
Файлы: 1 файл
1.docx
— 25.20 Кб (Скачать файл)Останній період характеризувався руйнівними міжусобицями на фоні зростаючої загрози вторгнень кочових племін та економічна стагнація внаслідок падіння значення “варязького” торгового шляху, пограбування хрестоносцями Константинополя в 1204р. та занепаду Абасидського халіфату – торгових партнерів Києва. В цей період за виключенням часу правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, зовнішня політика була зведена князями до спроб знаходити собі тимчасових союзників для здобуття трону в Києві. Після зруйнування Києва суздальським князем Андрієм Боголюбським 1169р. його політико-єкономічне та міжнародне значення було майже нульовим. Все це дало змогу ордам монголів 1240р. остаточно зруйнувати залишки великої Київської Русі.
Література
- Історія України. Під редакцією В.А.Смолія.- К., Альтернативи, 1997.
- Історія України. Баран В.К., Грицак Я.Й., Ісаєвич Я.Д. та ін.- Львів: Світ, 1998.
- Україна: історія. О.Субтельний- К: Либідь, 1994.