Князь Данило Галицький: людина, політик, воїн

Роман Мстиславович загинув у Польщі в зеніті своєї могутності й слави. Заведений ним „ добрий порядок ” мав підтримуватися його нащадком і наступником. На жаль, старшому синові Романа Данилові в годину батькової смерті ледве виповнилося чотири роки. Підняло голови бунтівне галицьке боярство, розбите, але не викоренене Романом. Сутички між боярством і центральною владою дедалі частішають. Галицький літописець з гіркотою зауважує: „ Великі чвари почалися в Руській землі ” [ 1.14, с. 8 ].

Більшість удільних князів і бояр, що раніше смирно сиділи в галицьких і волинських землях і містах з ласки й дозволу великого князя, в усьому корилися йому і платили данину, по смерті Романа відчули себе повновладними панами. Та якщо волинське велике боярство загалом підтримувало синів загиблого, Данила і дворічного Василька, то галицьке зовсім вийшло з – під їхньої, ще дитячої руки.

1.Юнацькі та дитячі роки Данила Галицького.
2.Збирання батьківської спадщини.
3.У зусиллях об’єднати Русь проти монголо - татарських поневолювачів.
4.Висновки
5.Список використаної літератури