Юрій Дрогобич : Життя та діяльність

                      Міністерство охорони здоров’я України

 

                 Одеський національний медичний університет

                                     

                                           Кафедра суспільних наук

                                         Реферат на тему

                           “Юрій Дрогобич : Життя та діяльність”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          Виконав

                                                                                             

                                                                                           Студент 1 курсу

             

                                                                                           Медичного факультету №1

 

                                                                                           Група №3

 

                                                                                         Зубков Д.М

 

                                        

 

 

 

 

 

 

 

                                                          Одеса 2013

План

1. Біографія Юрія Дрогобича.

2. Юрій Дрогобич, як процесор  Болонського та Краківського  університетів.

3. Друковані видання Юрія Дрогобича.

Список використаної літератури.

 

 

ДРОГОБИЧ (Котермак) Юрій (бл. 1450 - 1494) - мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик.Народився у Дрогобичі. Вчився у Краківському та Болонському університетах-найбільших у той час гуманістичних центрах Європи. Одержав ступінь доктора філософії та медицини у Болонському університеті, де протягом 1478 - 1482 рр. викладав математику й астрономію. У 1481 -1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. Повернувшись до Кракова, працював професором медицини й астрономії в 1487 -1494 рр.

У Дрогобичі  народився і, очевидно, одержав початкову  освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського  університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.

Навчався  у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 -1482 рр. - ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.

Близько 1450 року в сім’ї ремісника з галицького міста Дрогобича народився хлопчик, якого назвали Юрієм. З дитинства Юрко Котермак відрізнявся метикуватістю, а в школі при церкві Святого Юра найбільше цікавився складанням великодніх таблиць і латиною. Саме досконале знання латини стало для юнака-міщанина перепусткою до навчання в європейських університетах.

У ХV столітті, коли жив Котермак, поїздки українців  у Європу не були рідкістю- українські студенти відомі в європейських університетах майже   з часу їхнього заснування. Тож нічого дивного не було в тому, що 19-літній Юрій, приставши до львівських купців, попрямував по науку в один із найвідоміших університетів тої пори - Краківський Ягеллонський. Зробивши посильний вступний внесок - 1 грош і склавши студентську присягу, Котермак став студентом філософського факультету. Навчався Юрій добре і 1472 року здобув науковий ступінь магістра.

Проте додому Котермак не повернувся. Його шлях проліг до італійського міста Болоньї, університет якого славився своїми видатними медиками й астрономами. Тут Юрій, що взяв собі нове прізвище -за назвою рідного міста Дрогобич, невдовзі став доктором вільних мистецтв, а дещо пізніше; й медицини.

У Болоньї  Юрій Дрогобич зробив блискавичну кар’єру, ставши у 31 рік ректором університету. Водночас він проводив активну наукову роботу. Всього через кілька років після винайдення друкарського верстата світ побачила перша друкована книжка Дрогобича „Прогностична оцінка поточного 1483 року”. В епоху Відродження в європейській філософії панував гуманізм з його особливою увагою до порухів людської душі, й у пошуку їхніх першопричин тогочасні науковці зверталися до впливу небесних світил. Але в надрах астрології народжувалося справжнє наукове знання. Й у дослідженні Дрогобича можна зустріти точно визначений час майбутніх двох місячних затемнень і фаз Місяця впродовж року, метеопрогноз на рік і точно визначені географічні координати Вільнюса, Дрогобича, Львова, інших міст. Усі праці Дрогобича написані вишуканою латиною, містять віршовані вступи.

Через кілька років Дрогобич залишає Болонью  й певний час працює при дворах знатних італійських сімейств. Нарешті  він переїздить до Кракова, де стає професором астрономії й медицини рідного  Ягеллонського університету.

Цікаво, що серед учнів Юрія Дрогобича був  і видатний польський астроном Миколай  Коперник, який відкрив, що не Сонце  рухається навколо Землі, а Земля  навколо Сонця. „У Кракові вздержано Сонце, а пущено Землю”жартували   українські студенти, які принесли на рідну землю ці сенсаційні на той час наукові знання. Водночас Дрогобич займається медичною практикою. При двох королях Польщі він був придворним лікарем.

А найцікавіше, що Юрій Дрогобич, один із найвидатніших  європейських учених свого часу, разом з поетом Павлом Русином із Кросна брав участь у підготовці перших друкованих книжок слов’янськими літерами -„Тріодь Посна”, „Тріодь Цвітна”, „Осьмигласник” і „Часословець”. Якщо перші дві були церковно-слов’янськими, то остання книжка вийшла майже чистою народною українською мовою.

Помер видатний український учений 4 лютого 1494 року.

Творчість Дрогобича має яскраво виражений  гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Дрогобич високо цінував  людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.

Найвідоміші з творів Дрогобича -"Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох   країнах Європи зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.

У ХV столітті український учений Юрій Дрогобич був  широко відомий у Європі як автор одного з перших у світі астрономічних календарів, як доктор медицини і філософії, ректор Болонського університету та професор Ягеллонського університету в Кракові, де його лекції слухав Микола Коперник.

Найбільше щодо Космосу. Найбільш відомий вчений і дослідник Космосу з українців, це Юрій Котермак, або Юрія Дрогобич, вченого з Дрогобича, який юнаком пішки дійшов до Кракова, закінчив університет, став там згодом магістром, професором університету, ректором одного з найстаріших у Європі Болонського університету (у 1481-1482 роках), котрий і сьогодні (сам бачив) займає ледь не квартал архітектурного ансамблю старого міста. Юрій Дрогобич був вихователем і наставником юного Миколи Коперніка. Саме цей учений першим зі східних слов'ян написав докторську дисертацію про зоряне небо. Алла Глусь з Одеси, Альона Печена з Черкащини дошукалися того, що етнічні українці заправляли у США цілими космічними програмами. Так, Михайло Яримович, українець, родом з Підляшшя (Польща), з 1964 року був відповідальним у США за створення космічних кораблів „Аполон", а з часом його призначили технічним директором проектування орбітальної лабораторії. Отже, саме М. Якимович у США втілював ідеї українця Ю. Кондратюка про міжпланетні подорожі. Якщо він вирішував питання про політ на Місяць, то інший українець, Ігор Богачевський, родом із Сокаля на Львівщині, допомагав американцям розв'язати складні питання, пов'язані з поверненням астронавтів на Землю. Богдан Гнатюк з Тернопільщини багато зробив у СІЛА для створення міжконтинентальних ракет, що запускаються з підводних човнів "Трайдент" тощо.

Найчастіше  учні з почуттям гордості згадували  космонавтів з українців. Йдеться  насамперед про Павла Поповича з   Київщини, упродовж багатьох літ одного з лідерів української громади  в Росії, який першим з українців полетів у Космос як радянський космонавт. Цілі сторінки відводять діти для описування подвигу Героя України Леоніда Ка-денюка, який здійснював подорож у Космос на американському кораблі багаторазового використання "Колумбія". Згадано було і астронавтику з етнічних канадських українок Роберту Бондар (учениці Марія Крушинська і Тетяна Ханіна з Львівщини). Приємно було прочитати і про мого приятеля керівника артилерійського дивізіону із запуску першої балістичної ракети в СРСР, соратника Сергія Корольова, нині 89-літнього киянина Івана Бровка, книжка якого "Космос беден без поэтов" вийшла у 80-х роках XX ст. у Товаристві „Знання".

Юрій Дрогобич -типовий середньовічний вчений. Друковані книги стали поширюватися у Східній Європі незабаром після винайдення друкарства. Можливо, свідченням цього є виявлений в оправі одного із стародруків XVI ст., який зберігався у Центральній науковій бібліотеці АН УРСР, примірник невідомого раніше науці видання Йоганна Ґутенберґа "Provinciale Romanum"Доводиться писати "можливо", оскільки невідомо, коли видання потрапило в Україну.

7 лютого 1483 р. з римської друкарні Еухаріуса  Зільбера (Франка) вийшла у світ  невелика книжка "Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXX III currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medecine doctoris" (Прогностична оцінка поточного 1483 p. магістра Юрія Дрогобича з Русі доктора мистецтв і медицини славетного Болонського університету). Це -перша, принаймні перша відома, друкована праця автора родом з України. Поряд з його ж рукописними творами, цей засвідчує контакти українських земель з провідними на той час осередками європейської науки і книжності.

Те, що було на самому початку, біля витоків нових  культурних явищ і процесів, привертає  особливу увагу пізніших поколінь. На прикладі видання, текст якого уклав книжник родом з Дрогобича, простежуються ті особливості першодруків, які були підхоплені друкарями й   видавцями наступних періодів, в тому числі й українськими. До того ж біографія автора дозволяє скласти уявлення про форми і напрями міжнародних зв’язків, які позначилися на характері всього культурного життя.

Найстарший  збережений документ про майбутнього  автора запис 1469 р. у книзі вступників до факультету вільних мистецтв Краківського університету про прийняття на навчання Юрія, сина Михайла Доната з Дрогобича, і сплату ним вписової вкладки в розмірі одного гроша Така оплата була найменшою: середня становила 8 грошів, а шляхтич з Литви Григорій, син Матвія, того ж року заплатив 16 грошів вписового. Ймовірне прізвище Юрія вказано в одному з документів останнього періоду життя вченого: йдеться про доктора Юрія, "званого Котермаком". Втім не виключена можливість, що це було прізвисько, яке виникло в середовищі університетських колег дрогобичанина. Висловлювалося припущення, що етимологія прізвища пов’язана з давньоруським словом "котора" (сварка), вказують і на наявність на Дрогобиччині прізвища Котермус, від якого походить назва присілка Котермуси при с.Орів Втім для вирішення питання про походження прізвища чи прізвиська Котермак бракує надійних припущень про те, з якою словотвірною моделлю його можна би пов’язати.

Початкову освіту Юрій здобув, мабуть, у Дрогобичі  і Львові, а для продовження  навчання поїхав до Кракова, який не лише був столицею Польщі, а й осередком міжнародних культурних зв’язків, мав постійні і досить міцні зв’язки з українськими землями Королівства Польського і Великого князівства Львівського. В числі інших міст України певні контакти з Краковом підтримував і Дрогобич. Збереглися, зокрема, відомості про переселення в XV ст. кількох дрогобицьких ремісників до Кракова.

Юрій був  не єдиним дрогобицьким міщанином, який навчався у XV -XVI ст. у Кракові. Вдалося відшукати у списках вступників до Краківського університету 1411-1600 рр. не менш як 32 вихідців з Дрогобича. Завершувала курс навчання і   отримувала наукові звання лише невелика частина тих, хто вступав. Здобуття Юрієм Дрогобичем 1470 р. ступеня бакалавра, а в 1472 р.-магістра свідчить про його наукові здібності і неабияку наполегливість у подоланні труднощів: з 208 тих, що вступили до університету водночас з ним, бакалаврами у 1470/71 навчальному році стало 66 студентів, а ступінь магістра одержали 1472/73 навчального року лише дев’ять з них.

Ставши  магістром, молодий дрогобичанин для продовження навчання виїхав до Італії, в славетний Болонський університет. Життя на чужині не було легким. 6 лютого 1478 р. він писав у листі до краківського знайомого Миколи

Чепеля: "Мені судилося бути бідним, постійно в клопоті  й злиднях. Невеликий заробіток, який щодня здобуваю, дістається ціною постійної праці і величезних зусиль... Багато міг би я осягнути в науці, якщо б не мусив турбуватися про найнеобхідніше.

Усе ж у Болоньї Юрій Дрогобич здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше і медицини. У списках лекторів Болонського університету вказується, що 1478/1479, 1480/1481, 1481/1482 навчальних роках він читав там так звані ранкові лекції з астрономії . Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню-двісті лір Водночас з викладанням астрономії дрогобичанин продовжував вивчати медицину.

У той час природничі знання дедалі тісніше пов’язувалися з  філософією. Цим і пояснюється  звичай надавати разом докторські ступені  з філософії і медицини та часті переходи викладачів з медичних кафедр на філософські і навпаки. Природничі науки, особливо медицина, вважалися філософією природи, причому дуже поширеним був погляд, що саме ці науки можуть допомогти пізнати закономірності навколишнього світу. На цій основі у Болонському університеті розвивалася філософська течія, яку італійський історик Карло Калькатерра умовно називає "гуманістичним натуралізмом медиків": завданням філософії природи вони вважали раціональне пояснення світуСаме в такому дусі   пояснювалися тут твори античних і арабських авторів.