Мистецтво та життя

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2013 в 01:07, реферат

Описание работы

У житті все народжується з любові. Любов постає тією творчою і мотивуючої силою, здатною самі непоказні і незграбні сторони життя забарвити в такий колір, що він стає воістину Мистецтвом. Моїм величезним переконанням є те, що в основі всього величного, що ми відносимо до мистецтва лежить любов в її всеосяжному, глобальному розумінні: любов материнська, - найніжніша і всепрощаюча; любов чоловіка і жінки, - що народжує; любов до життя, - що створює; любов до людей, - співчутлива; любов до друга, - розуміюча; любов до свого покликання, - творча; любов до світу, до Бога, до природи, до всього живого.

Файлы: 1 файл

реферат_мистецтво та життя.doc

— 53.50 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ

Київський національний університет театру, кіно і телебачення  імені Івана Карпенка-Карого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

«Мистецтво  та життя»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

1 курсу РТБ(в)

Машкова Олена

 

 

 

                                                    м. Київ, 2013р.

 

У житті все народжується з любові. Любов постає тією творчою і мотивуючої силою, здатною самі непоказні і  незграбні сторони життя забарвити  в такий колір, що він стає воістину Мистецтвом. Моїм величезним переконанням є те, що в основі всього величного, що ми відносимо до мистецтва лежить любов в її всеосяжному, глобальному розумінні: любов материнська, - найніжніша і всепрощаюча; любов чоловіка і жінки, - що народжує; любов до життя, - що створює; любов до людей, - співчутлива; любов до друга, - розуміюча; любов до свого покликання, - творча; любов до світу, до Бога, до природи, до всього живого. Ось - основа основ, сюжет з тисячі сюжетів. І про що б не йшлося: від часів античності, де оспівувалася гармонія людського духу і тіла до Середньовіччя, де безліч ниток в мистецтві, наприклад, образотворчому (та й не тільки: музика, середньовічні літургії та містерії, як вид театрального мистецтва і т.д.) зводилися до любові до Бога. Так, можливо, питання суперечливе, адже можна заперечити: «Про яку любов йдеться, якщо стільки безневинних душ згубив той час і ті дикі в сучасному розумінні звичаї?». І все ж це була любов і про неї хочеться говорити, дивлячись на найвеличніші витвори тих часів, чого коштують, наприклад, тільки ікони Андрія Рубльова… Любов і співчуття до мук Сина Божого проступає в цих полотнах, гіркота від усвідомлення, що, можливо, і негідно людство такої жертви і поряд з тим-доказ, що все ж гідно: любов і віра, яка живе в душі художника-творця. Цей період в історії мистецтва дійсно заслуговує назви «Епоха віри».

Або, приміром, віха в мистецтві, про  яку хочеться говорити нескінченно: Епоха Відродження. Найвидатніші уми  і таланти звернулися знову до витоків: до античності, щоб на благодатній  її основі зростити нові плоди-шедеври світового мистецтва. У цей період мистецтво зблизилося з наукою, так наприклад, художники приділяли величезну увагу вивченню будови людського тіла і картини цього періоду відрізняються анатомічної схожістю, пропорційністю, грою світла й тіні, більш реалістичні і жваві зображення. Тут не можна не згадати таких великих майстрів, як Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонаротті, іменованих трьома китами Епохи Відродження, що складають золотий фонд європейського мистецтва, а також Мазаччо, Тиціана, Альбрехта Дюрера, Пітера Брейгеля Старшого та ін.

Архітектура, як вид мистецтва - найяскравіший  приклад того, як любов з життя  втілюється у величні форми. Про  це свідчить історія «перлини мусульманського  мистецтва в Індії, одного з загальновизнаних шедеврів спадщини, яким захоплюються у всьому світі»1, «кращого прикладу архітектури стилю Мугал, який поєднує в собі елементи перського, індійського та ісламського архітектурних стилів»2 та одного з «нових 7 чудес світу». Це - Тадж-Махал, споруджений в ім'я любові.

Тадж-Махал побудований за наказом  Шах-Джахана імператора Великих  Моголів і нащадка Тамерлана  на згадку про дружину Мумтаз-Махал. Дивовижної сили почуття: з першого дня їхньої зустрічі Шах-Джахан, незважаючи на величезний гарем, належний його становищу, полюбив Мумтаз-Махал так, що вона стала тією єдиною кому він нескінченно довіряв і навіть брав з собою у військові походи. Сімнадцять щасливих років шлюбу, тринадцять спільних дітей і всі легенди та історії того часу однозначно збігаються в одному - Шах був буквально зачарований своєю обраницею, аж до того, що перестав звертати увагу на інших своїх дружин. Коли вона померла при пологах чотирнадцятої дитини гіркота втрати і світла любов спонукали Шаха на будівництво мавзолею-мечеті в пам'ять про сімнадцять років життя, наповнених великим почуттям, в пам'ять про жінку, що стала любов'ю у вищої її прояві.

 

Тадж-Махал - не тільки одна з найбільш визначних пам'яток Індії, - це історія  кохання, талановито відбита в камені, що зворушує серця і понині.

Багато схожих прикладів  зазнає історія людства: і гробниця Хумаюна в Делі - усипальня могольського імператора, побудована як знак великої любові дружини до чоловіка; фонтан-сельсебіль на території ханського палацу в Бахчисараї, прославлений А.С. Пушкіним у поемі «Бахчисарайський фонтан», - «переказ приписує ініціативу створення фонтану кримському хану Кирим-Гірею. Фонтан був влаштований біля мавзолею коханої наложниці хана по імені Діляра»3; історія відносин Сальвадора Далі і Гала: не маючи грошей, він нерозважливо обіцяв їй середньовічний замок з розкішним садом. Тільки через десятиліття зміг виконати свою обіцянку, коли їй було вже 74 роки. Гала чекала, а отримавши подарунок, поставила умову, що прийти в замок він зможе тільки за її письмовим запрошенням, і Далі прийняв цю умову; «Замок Борі. В Угорщині є замок вічної любові, який був подарунком архітектора Йено Борі дружині Ілоні. Він був побудований в XX столітті на знак кохання. Знаходиться замок в стародавній столиці Угорщини Секешфехерварі, місті, де проводилися коронації монархів. Понад 40 років тривало будівництво унікальної споруди, де представлені практично всі архітектурні стилі»4; і нарешті, Парк Софіївка в Україні. «Граф Фелікс Потоцький, один з найбагатших людей XVIII століття, підніс цей шедевр своїй дружині, грекині Софії, в день її іменин. Парк нагадує її рідну землю: статуї богів, критський лабіринт, фонтани, гроти, водоспади, острів Кохання з рожевим павільйоном ... навіть підземна річка, ведуча в царство Аїда. І Софія каталася по річці в човні завжди у зворотному напрямку - від смерті до життя... »5

А що вже говорити про  літературу, театр, кіномистецтво... Любов, любов, любов!

Таким чином, моїм глибоким переконанням є те, що любов завжди була і залишається головною темою  мистецтва. Власне, не може бути ані  прекрасного стилю, ані прекрасної лінії, ані прекрасного кольору, якщо твір мистецтва не пронизує любов творця до людини, до природи, до світу.

Всі нитки людського  життя, всі емоції проявляються через  любов. Через це велике почуття людина стикається з майбутнім, з вічністю, з історією, до якої вона належить. У поєднанні людей лежить велика таємниця життя, таємниця творчості. Коли художник бачить, що створені його руками і душею творіння подобаються іншим людям, любов лише в ньому пробуває з новою силою.

«У буденному житті все, що говориться про кохання «реалістично», завжди грубо і плоско. Ні в чому так різко не виявляється відмінність глибокого «окультного» розуміння життя і поверхневого «позитивного», як у питанні про кохання. На світ, в якому ми живемо можна дивитися не відразливо тільки тому, що є краса, яку людина час від часу створює з хаосу. Картини, музика, книги, які вона пише, життя, яке їй вдається прожити. Та найбільше краси укладено у чудово прожитому житті. Це - найвищий витвір мистецтва»6

Любов є величезною силою, що виробляє ідеї, збуджуючи творчу здатність людини. Мистецтво інтуїтивно відчуває злиття двох сил, які полягають у коханні - сили життя і сили ідеї.

«Вся ідейна, вся інтуїтивна творчість людства є результатом енергії, що виникає з емоцій любові. Ідейна творчість чоловіка йде від жінки. Ідейна творчість жінки йде від чоловіка. Без цього обміну емоцій творчість неможлива»7

Найвища мета мистецтва - змушувати прискорено битися людські  серця, викликати почуття благоговіння або співчуття, за визначенням Аристотеля викликати «катарсис» - очищення людської душі.

Історія мистецтва - це «історія кохання».

 

Список використаної літератури:

 

1. Матеріал з Вікіпедії  - вільної енциклопедії

 

2. Н.Н. Непомнящий «100 великих загадок Індии». М.: Книга на вимогу, 2010 р.

 

3. Проект «Роман в камені. Архітектурні шедеври світу». http://tvkultura.ru

 

4. Основи історії мистецтв. Янсон Х.В., Янсон Е.Ф. СПб.: АТЗТ "Ікар", 1996 р.

 

5. Коротка історія мистецтв. Вип. 2. Дмитрієва Н.А. М.: Мистецтво, 1990р.

 

1 Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

2 Н.Н. Непомнящий «100 великих загадок Індии». М.: Книга на вимогу, 2010 г.

3 Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

4 «Роман в камені. Архітектурні шедеври світу» http://tvkultura.ru

5 «Роман в камені. Архітектурні шедеври світу »http://tvkultura.ru

6 Основи історії мистецтв. Янсон Х.В., Янсон Е.Ф. СПб.: АТЗТ "Ікар", 1996.

7Коротка історія мистецтв. Вип. 2. Дмитрієва Н.А. М.: Мистецтво, 1990




Информация о работе Мистецтво та життя