Формоутворення трансформуючої кабінки-яблучко

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІВЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут аеропортів

Кафедра комп'ютерних технологій дизайну

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

(ПОЯСРЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)

ПО  «ОСНОВИ ФОРМОУТВОРЕННЯ»

Тема:« Формоутворення трансформуючої кабінки-яблучко »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Виконавець: студентка групи

                                                                       101─ ДЗ Божик Катерина

                                                                       Володимирівна

                                                                      Керівник: Професор ККТД, доктор

                                                                       мистецтвознавства,к.т.н.

                                                                       І.О. Кузнецова

 

 

 

 

 

 

Київ - 2012

Зміст

Вступ                                                                                                                         3

1. Формоутворення як гармонійне поєднання функційно-експлуатаційних якостей.                                                                                                                    4

2. Відповідність естетичним вимогам формоутворення.                                     4

3. Функційна виразність формоутворення.                                                           5

4. Художній образ формоутворення.                                                                     5

5. Асоціація, як функціональний  комплекс формоутворення.                            6

6. Системно-структурно груповий стиль мислення.                                            7

7. Гнучкість.                                                                                                             7

8. Ефект перевертиша.                                                                                            8

Висновки                                                                                                                10

Список використаних джерел                                                                              11

Додатки                                                                                                             12-13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Вступ

          В наш час великий попит  мають об’єкти, які трансформуються, тобто трансформери. Їх актуальність в тому, що вони займають менше місця, з легкістю трансформуються в інший об’єкт і є зручними для використання. Трансформери більше властиві стилю мінімалізм. Так, як вони компактні і багато функціональні.

Основним принципом цієї роботи є аналіз і оглянд загальних уявлень про форму і формоутворення. Форма може бути будь-якою, це вже залежить від задуму самого дизайнера. 

Для створення трансформуючого об’єкта, спочатку потрібно взяти форму чогось живого, чи це рослина, чи тварина, і поступово пертворити в об’єкт який буде мати трансформацію. Маючи вже форму легше далі працювати над об’єктом. Зараз є багато різних предметів інтер’єру, які по своїй формі нагадують щось. Трансформуючих об’єктів є багато.

В даній курсовій роботі метою являється за допомогою біооб’єкта і поступової трансформації показати як із допомогою форм звичайного яблука можна добитися уніканікальних форм для кабінки у кафе.

Завданням являється з’ясувати гармонійне поєднання таки якостей у формоутворенні як функційно-експлуатаційні, та відповідність естетичним вимогам формоутворення. У даній курсовій роботі  також йтимется про функційну виразність і художній образ формоутвореня, асоційаці , як його функціональний комплекс, також про гнучкість і ефект перевертиша.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

1. Формоутворення як гармонийне  поєднання функційно-експлуатаційних.

           Гармонійне поєднання таких якостей, як  функційно-експлуатаційних.

Іншими словами і експлуатація трансформуючого об’єкта.

Гармонією у формоутворенні називається поєднання і взаємна відповідність якостей. [1,с.1]

В свою чергу функційність – це якість виробу, в нашому випадку трансформуючого предмету, яка визначає його відповідність цільовому призначенню. Залежно від створюючого трансформуючого об’єкта буде визначатися його функційність і цільове призначення.

Експлуатація – це використання об’єкту в життєдіяльності людини. В цьому випадку це використання трансформуючого об’єкту.

Так, що функційно-експлуатаційна якасть – це якість, яка визначає використання і цільове призначення трансформуючого об’єкта.

У трансформуючому об’єкті це спостерігається якщо сам об’єкт має гармонійні якості не лише функційно-експлуатаційних, а й композиційно-пластичних і конструктивно-технологічних.  Також функійно-експлуатаційна якість є досягненням гармонійного поєднання форм.

У трансформуючому об’єкті  «Кабінка-яблучко»,  гармонійне поєднан- ня форми яблука, яке в себе вміщає кабінку у кафе. Трансформуючим у цьому випадку є те що кабінка може бути як закрита так і відкрита.

 

2. Відповідність естетичним вимогам формоутворення.

 Естетика – це філософська  дисципліна, основним предметом  вивчення якої є естетичне  і його дійсність, його закони  і норми, його форми і типи, його відношення до природи  і мистецтва, його походження  і роль в художній творчості  і насолоді; Філософське вчення про суть і форми прекрасного в художній творчості, в природі і в житті, про мистецтво як особливу форму суспільної свідомості.

Чуттєве пізнання і створення прекрасних і вражаючих форм за допомогою естетики. 

Форма створюються в результаті художньої діяльності, що є вищою естетичної діяльності людини. Але сфера естетичного освоєння світу набагато ширше власне мистецтва. Вона зачіпає і аспекти, що мають практичний характер : дизайн, садово-паркову культуру, культуру побуту і так далі. Цими явищами займається технічна і практична естетики.

Технічна естетика – це в загальному теорія дизайну, освоєння світу за законами краси промисловими засобами. Самі ідеї технічної естетики зародилися ще у середині ХІХ ст. в Англії.

4

Практична естетика в свою чергу – це розробки дизайну, форм  і формоутворення.

Таким чином, естетична діяльність є складовою частиною практично-духовного освоєння людиною дійсності. Естетичні вимоги допомагають створити кращий об’єкт, який буде подобатися людям і буде відподати загальним вимогам.

   У розробці трансформера  кабінки враховувалися теж естетичні вимоги, за допомогою яких об’єкт буде користуватися більшим попитом у людей. [2,с.1]

3. Функційна виразність формоутворення.                                                          

Функційна виразність – відображення у формі об’єкта дизайну його придатності для здійснення певної функції або створення умов для її викори-  

стання.  Щоб відобразити функційну виразність потрібно продумати об’єкт  дизайну так щоб він був придатний для  здійснення певних функцій.

Форма – це сукупність зовнішніх ознак виробу, яка є результатом дизайнерського проектування задля досягнення гармонійного поєднання його композиційно-пластичних, конструктивно-технологічних та функційно-експ- луатаційних якостей. Одним із основних образотворчиз засобів вираження художнього образу є форма функційної виразності формоутворення. [3,с.55]

Функція – це певна робота,  яку викнонує даний виріб, об’єкт. В роботі функція і як фактор проектного пошуку,  і як зона докладання проектних зусиль.

   

4. Художній образ формоутворення.

Результатом творчого процесу являється твір, форма вираження якого може бути самою різноманітною.

Художній образ – це вираження відчуття,  особистого бачення предмета, явища та навколишнього світу. Це внутрішній стан художника, який гостро відчуває і пропускає через себе і передає нам, глядачам, свого розуміння дійсності. Це являється формою відображення,  відтворення об’єктивної реальності з позиції  визначеного  естетичного ідеалу в мистецтві.  Художній образ також є  нерозривним, взаємопроникаючим єдністю об’єктивного і суб’єктивного, логічного і відчуваючого, раціонального і емоційного, абстрактного і конкретного, загального і індивідуального, необхідного і випадкового, частинок і цілого, суть і явища, і форма.

Саме з художнім образом людина здатна відчути глибоку естетичну насолоду і здатність пробуджувати почуття прекрасного .

Художній образ  може бути виражений символом, який належить до певної  культури чи епохи, що потребує для його розуміння певних знань. 

Але існує художні твори, образи яких зрозумілі всьому людству, незалежно від часу їх створення. [4,с.7]

5

Отже, художній образ – форма, засіб відображення дійсності мистецтві, особливістю якого є вираз абстрактної ідеї в конкретно-чуттєвій формі.

 

5. Асоціація, як функціональний  комплекс формоутворення

Функціональний комплекс містить взаємозв’язаний набір підсистем, комплексів завдань і процедур, орієнтованих на автоматизацію конкретних функцій управління об’єктом. Функціональна частина повинна спиратися на єдиний системний базис, який забезпечує необхідну взаємодію вирішуваних завдань.

Асоціація – об’єднання, сувмісність чогось  з чимось в одне ціле. Спосіб досягнення художньої виразності, ґрунтованої на виявленні зв’язку чуттєвих образів, що виникають в процесі безпосереднього відображення дійсності, з представленнями, що зберігаються в пам’яті або закріпленими в культурно-історичному досвіді людської життєдіяльності. З метою їх адекватного досягнення художником відповідно програмується асоціативний процес у тих, хто сприймає твори мистецтва, але в реальній практиці такого сприйняття істотну роль грає їх індивідуальний досвід, культурно-естетичний розвиток.

 

Хизер Гиллеспи, Англія.

 

Невідомий, яйця, 2011р., Україна

Рис.1-2

  У трансформуючому об’єкті кабінки асоціація відбувається з яблуком,

що нагадує по формі і кольору.

6

6. Системно-структурно груповий стиль мислення.      

Мислення — це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує.

 Мислення — це процес опосередкованого і узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях. А груповий стил мислення – це мислення кількох людей в певному напрямку і сходження їхньої думку на чомусь спільному. 

Система в свою чергу – це сукупність форм і зв’язків між ними.

Структура – це спосіб взаємодії форм систем за допомогою певних зв’язків.

Отже, системно-структурно груповий стиль мислення – це поєднання мислення кількох людей у напрямку, в нашому випадку, формоутвореня, і взаємодії форм і зв’язків. 

7. Гнучкість.

Поняття гнучкості пішло в теорію композиції порівняно недавно і не получило ще свого достатньо чіткого пояснення, хоча сама гнучкість як композиційний принцип практично засвоюється вже давно і широко в різних областях мистецтва, в тому числі і в дизайні. На перший погляд він може показується протипоказник головному класичному принципу построєння композиції – її закінчення. Але це суперечить уявне. Воно усувається тим, що композиція розуміється більше глибше і ширше, ніж зовсім закінчена форма.

В сучаному глибокому баченні – це художня система, здатна до розвитку  і зберігати при цьому свою цілісність. В такому вигляді вона

завжди відносно закінчена. Гнучкість часто обумовлюється функцією форми. Вона знаходиться в природному світі, де зміни – явища закономірне, що виникає під дією на форму як внутрішніх, так і зовнішніх сил. Живі форми, змінювалися, остаються цілісним організмом. 

В композиційному значенні гнучкість часто прирівнюється до динамічності, яка виражається в чисто зоровому чи механічному русі форми. Зоровою сприймається динаміка досягається різними композиційними прийомами. Її може доповнювати фізичне змінення форми в просторі і часі за рахунок перегруповання елементів, їх добавки, збавлення, зрушення, обертання і так далі. [3,с.151]

 

 

7

ФундерМакс Гомоген , EN 312, 2011р., Росія

 

 

Nokia, Morph, 2008р., Великобританія

 

 Рис. 3-4

Гнучкисть форм у трансформації дає великий плюс розроботці дизайнера. Гнучкість показує динаміку, рух.